Михайло навчався з Катериною в одному класі, але він ніколи не звертав на неї увагу. Йму здавалося, що дівчина може знести його своїми широкими стегнами. Проте справжньою шанувальницею Каті була його бабуся. Вона вперше зустріла дівчину дорогою до церкви:
– Оце дівка! – захоплювалася стара. – Не йде, а пливе! Михайле, тобі таку наречену треба. Ти б поруч з нею горя не знав.
– Бабусю, така ведмедиця і задавати може легко, – відказав онук.
Проте Катя потайки була в нього закохана. Після школи вона залишилася у їхньому селі і постійно навідувалася до матері Михайла.
– Пошкодує ще мій Михайло про свій вибір. Проміняв таку хорошу дівчину на міську кралю. А вона не про дітей думає, а про вечірки.
Пройшло кілька місяців і син повернувся в батьківську хату з двома дітьми. Його дружину позбавили батьківських прав, тому виховання залишилося на ньому.
Одного дня Катя випадково зустрілася з Михайлом:
– Привіт! Як у тебе справи?
– Все нормально, – відрубав той.
Катя відчувала його неприязнь, але здаватися не хотіла. Вона вирішила за будь-яку ціну добитися прихильності свого коханого. Дівчина почала пекти пиріжки і приносити їх дітям до школи, а в неурочний час вона допомагала їм з домашніми завданнями. За цим заняттям Михайло їх і застав:
– Ти що тут робиш? – різко запитав Михайло.
– Уроки роблю з дітьми, хіба не бачиш? Чи ти справді думав, що з ними увесь цей час сиділа лише твоя мати?
– Катю, це сон?
– Сон! Прокинешся і мене не буде…
– Зачекай… Я вибачитися хотів. Ге тримай на мене зла за старі образи, – раптом сказав Михайло. – Я сам не впораюся. Дітям потрібна любляча й турботлива жінка поруч. Жива душа. Розумієш? А про тебе вони те й роблять, що постійно розмовляють: “Катя така добра”, “Катя така весела”, “Катя так смачно готує”, “Катя така розумна”.
– Я готова допомагати тобі, якщо ти перестанеш мене проганяти…
– Гаразд. Тільки я хочу, щоб ти розуміла, що я не люблю тебе. Я поважаю, милуюся, захоплюся, але це не кохання. На жаль, я досі думаю про свою колишню…
– Я все розумію і приймаю. Мені немає сенсу боротися з твоєю дружиною. Я твою любов візьму в кредит і буду потихеньку виплачувати, а там, як Бог дасть …
– Ти мене дивуєш, Катю, – відказав Михайло.
Потім хлопець подивився на своїх дітей і запитав:
– А ви б хотіли переїхати до тітки Каті?
– Я подбаю, щоб в кожного була своя кімната, – додала дівчина. – А ще у мене кішка є.
Діти на радощах загукали і почали збирати свої речі.
– Я вдячна Господу, що Михайло отямився, – не менш радісно сказала бабуся. Вона благословила Катерину і побажала молодим щасливої долі.
З того часу Катя жила разом із Михайлом.
Старенька часто бажала дівчині:
– Доню, хай Бог завжди оберігає вас.
Закінчилася перша зима. Земля вкрилася зеленим покривалом. Якось Катерина відчула, що нездужає. Її нудило і тягнуло на солоне. Лікарка повідомила приємну і неочікувану новину.
– Мабуть, ти вагітна! Я направлю тебе ще на УЗД, але навряд чи я помиляюся.
– Цього не може бути, – засоромилася Катерина.
– Чому це? Ви з чоловіком молоді, здорові…
Дівчина повернулася додому і зі сльозами на очах сказала:
– Михайле, пробач мені! Я вагітна…
– А за що я маю тебе пробачити? Я давно хотів, щоб ми побралися. От і нагода з’явилася! Катю, ти моє щастя і моя любов!
Чи сподобалася вам ця історія?
