У якому віці дітям потрібно покидати батьківський дім? Деякі переїжджають одразу, як вступили до університету в інше місто. А хтось до останнього живе під опікою, навіть коли вже давно за 40 років! Наприклад, деякі родини живуть під одним дахом – бабуся, дідусь, мама, тато та діти.
Звісно, що у молодому віці життя з батьками – суцільне задоволення та багато переваг. А ось в Італії люди звикли до того, що син або донька живе зі своїми старими батьками. Адже стареньким потрібна допомога та опіка.
Діти не оплачують гроші за оренду домівки та пошук нового житла в іншому районі. Звісно, що після смерті старших вони отримують у спадок будинок та продовжують там жити. Така ситуація дуже вигідна, адже під час кризи статистика показала, що майже 30 % італійців переїхали назад до батьків. Це – традиція всіх поколінь, незмінне правило.
Однак, чи всіх влаштовує таке життя? Нещодавнє дослідження американської фірми TD Ameritrade показало, що 33 % опитаних дітей вважають, що жити разом з батьками у досить зрілому віці – це погано. З цією думкою погодилася й дорослі люди – майже 45 %. Така статистика свідчить про те, що зараз багато молоді готова з’їхати від батьків на окрему квартиру та жити самостійно.
Звісно, що через певні фінансові проблеми та кризу багато молодих людей повертаються до рідної домівки. Важко оплачувати за оренду кімнати, харчування та розваги з власної кишені, у той час, як вдома все безплатно.
Старший менеджер платформи TD Ameritrade Крістін Рассел сказала:
“Зараз багато молоді прагнуть мати фінансову незалежність. Найкращий шлях – це заощадження коштів. Тому часто вони живуть разом з батьками, хоча працюють на хорошій роботі.”
Такий метод “економії” досить дієвий. Буквально через рік чи два діти зможуть мати фінансову подушку безпеки, купити власну квартиру чи машину. Однак, якщо такий процес затягується більше, ніж на 5 років – тоді можна вважати, що діти вже ніколи не покинуть рідні стіни.
Часто у родині можуть виникати різні конфлікти та докори щодо спільного життя. Ось що написала старша жінка на платформі Redditt:
“Вже який місяць поспіль мене турбує одна проблема. Моєму синові скоро буде 40 років. Здається, що у такому віці люди думають про щось серйозне та живуть якщо не на власній квартирі, то хоча б окремо від батьків. Але він навіть не думає про такий вагомий крок у своєму житті! Звісно, що спершу син обіцяв, що ситуація скоро вирішиться. Однак, минуло вже 20 років! Він не ледацюга та не сидить у нас на шиї, має хорошу роботу та багато заробляє. Але, наприклад, його молодший брат, якому скоро 37 років, вже давно одружений, має дітей та власний будинок за містом! Я боюся, що старший син так і не почне своє самостійне життя. А я хочу, щоб він був щасливим – мав окрему квартиру, машину, дружину та дітей!”

Думки поділилися на два табори. Деякі користувачі радили жінці серйозно поговорити з сином, а хтось навпаки – звинувачував її у тому, що та погана мати та хоче вигнати його геть:
“Ви праві. Вам потрібно поговорити з вашим сином щодо житла. Адже жити з батьків у сорок років – це не окей”
“Такими словами ви тільки зіпсуєте відносини з сином! Так що не дивуйтеся, коли він переїде геть та не буде з вами спілкуватися”
“Не розумію, що коїться у голові вашого сина. На вашому місці я б вигнала його геть!”
“Можливо, що ви просто його не так виховали та не навчили бути відповідальним та самостійним”
Звісно, що зараз кожен переживає не легкий період через ситуацію у світі. Хтось залишився без житла, когось звільнили з роботи. Тому загальна кількість людей, які повернулися до батьків становить понад 5 мільйонів. Серед опитаних дітей 23 % сказали, що причина переїзду – безробіття, а 18% – не мали можливості оплачувати далі оренду приміщення.
Багато дітей розпочинають жити окремо після закінчення школи, адже вступають в інші міста й області. Звісно, що є випадки, коли абітурієнти обирають навчання закордоном. Тоді вони розуміють, що таке доросле життя – готування їжі, прибирання та інші побутові обов’язки. Поруч нема батьків, які завжди дбали про них.
Одна дівчина написала на Reddit такий коментар:
“Мені подобається жити з батьками. Вони хороші люди, допомагають мені накопичити на власне житло. Хочу мати велику багатокімнатну квартиру. Але розумію, що часто мені не комфортно. Адже деякі мої друзі вже давно живуть окремо, насолоджуються таким безтурботним життям на повну. Я часто допомагаю у господарстві, прибираю та готую вечерю. Також оплачую всі комунальні послуги. Але все одно присутній певний дискомфорт!”
Багато людей почали порівнювати своє життя до та після переїзду. Хтось писав, що вони нарешті навчилися користуватися пральною машинкою та варити каву, а для когось таке випробовування на самостійність стало провальним, тому швидко повернулися до батьків. Хтось почувався ніяково у власному будинку, адже не міг провести там час з друзями чи коханою половинкою.
Досі не існує правильної відповіді на це запитання.
На вашу думку, жити разом з батьками у досить зрілому віці – це добре чи ні? Чому ви так вважаєте?