Діти завжди залишаються дітьми для своїх батьків, що в 10 років, що в 45. Коли діти виростають, батьки не можуть змиритися з цим, бачачи у своїй дитині беззахисну крихітку. Тільки коли батьки сильно опікують своїх дітей, ті не можуть в дорослому житті впоратися зі складними ситуаціями. А в підсумку звинувачують у всьому батьків. У такому випадку батьки або стають заручниками примх їх дітей, або виховують свій скарб все життя. Сьогодні ми розповімо історію жінки, яка дала своєму синові урок. Син без квартири вирішив одружитися з дівчиною і орендувати житло. Тільки доросле життя йому не сподобалася.
СИН БЕЗ КВАРТИРИ
«Я була проти того, щоб молодший син одружувався. Не тому що мені не подобається його дружина, а тому що він ще дуже молодий. У свої 27 років він недавно влаштувався на роботу, але з повною упевненістю сказав, що зможе забезпечити сім’ю. В силу свого темпераменту чекати він ніколи не любив. Юра розписався з Оленою пів року тому, вони відразу з’їхалися і почали орендувати житло.
Як це з усіма буває після життя на орендованій квартирі, до Юри дійшло, що на цю розкіш вони з Оленою витрачають більше половини своєї зарплати. Тоді молодята задумалися про те, що потрібно збирати на власну нерухомість. Начебто вирішили збирати гроші на перший внесок для іпотеки. Похвально. А зовсім скоро син прийшов до мене з серйозною розмовою.
Мій улюблений син прийшов просити мене, щоб я переїхала на дачу. Тоді вони з дружиною скоріше накопичать на іпотеку і поживуть якийсь час в моїй квартирі. “Там же є вода і грубка, що тобі ще треба? Мам, подумай, будь ласка. Коли ми назбираємо на іпотеку, поміняємося назад”, – я, чесно кажучи, здивувалася. А для прийняття рішення думати довго не довелося».
Усвідомлене рішення
«Я знала точно, що коли син оселиться в моїй квартирі, він розслабиться. Гроші на іпотеку збирати перестане. Та й навіщо, якщо можна пожити у квартирі матері? Я знаю свого сина, з комфорту вибиратися нікому не захочеться. Перестане вирішувати дорослі проблеми – перестане розвиватися.
Крім того, жити на дачі я категорично відмовляюся. Мені некомфортно. Я теж працюю, а до міста з дачі добиратися незручно. Заради чого мені переїжджати на дачу і жертвувати власним комфортом, щоб син остаточно мене виселив з власної квартири?!
На наступний день я сказала, що проти такої ідеї. Натомість я запропонувала матеріальну допомогу, щоб Юра з Оленою жили на орендованій квартирі. Син образився, вони з невісткою довго зі мною не розмовляли. Та й зараз відносини у нас натягнуті після тієї історії. Тільки я вірю, що прийняла правильне рішення».
Любов не повинна перетворюватися в потурання чужим примхам на шкоду собі. Особливо коли це стосується батьків. Хіба не досить того, що вони вкладають всю свою любов і кошти на те, щоб забезпечити нас усім необхідним до повноліття? Колись і діти будуть піклуватися про батьків, до цього їх потрібно готувати з дитинства.
А як ви вважаєш, чи повинні батьки утримувати своїх дорослих дітей?
