Уже цілий місяць Микола не розмовляв зі своєю дружиною. Вони так сильно посварилися, що чоловік навіть не пригадував, коли вони востаннє нормально спілкувалися. Обоє дуже вперті і стоять на своєму. Анна доводить, що права вона, а Микола власним місцем поступатися також не збирається. Так вони одне одного і не розуміють. До того скандалу пара жила цілком спокійно. Чоловік завжди цінував дружину, а вона дослухалася до його думки. А зараз що? А зараз на горизонті майорить розлучення. Цього вечора Микола точно збереться думками і скаже Анні про це.
Через що все це трапилося?
Місять тому Микола зовсім випадково дізнався, що його дружина купила квартиру своєму брату, навіть не порадившись з ним. Хоч би натякнула, що збирається робити. Ось на це чоловік і образився. Микола аргументував усе тим, що кошти в дім приносить він, отже й про такі масштабні витрати також має знати. Анна ж взагалі ніде не працює і в сімейний бюджет ніяк не вкладається. Тож могла хоча б порадитися з ним перед покупкою нерухомості. На яку вона, до речі, ховала від Миколи гроші аж цілий рік. А він усе думав, що ті фінанси йшли на догляд за собою чи кишенькові витрати. Так і назбирала на квартиру. Можливо, якби вона сама про все розповіла, то зараз такого не було б. Але ж ні. Чужі люди переповіли.
На інших жаль не було б. Але на Славка, брата Анни, грошей було шкода. Він ще той ледащо. Навіть грошима з ліжка його не виманиш. Про роботу чи працевлаштування хлопець ніколи не чув і особливо не цікавився. Микола йому навіть місце на своїй фірмі пропонував. Там і робота не така важка, і гроші непогані. Але Славкові байдуже до того. Він волю любить.
Микола душею чув, що Анна й раніше грошима братові допомагала. Ну, здогадувався. Але мовчав. На таке чоловік очі ще заплющував. Він не такий скнара, щоб за кожну копійку трястися. Але квартира в центрі міста – це ніякі не копійки. Зрештою, чоловік розумів, чому жінка мовчала. Він все одно не дозволив би купити житло для її брата. Сказав би йому самому попрацювати і показав дорогу з їхнього дому. Анна ж була щедрою душею.
Зараз вона й гадки не мала, куди їй ховатися від чоловіка. Ходили обоє в одному домі, немов чужі люди.
І так цілий місяць. Вдають, що не бачать одне одного. Вона біди в тій ситуації не бачить: ну купила й купила. І що? І це ще Микола навіть не здогадувався, скільки йшло на утримання брата. А той любив погуляти на славу – одним махом усі гроші. А щодо роботи… Ну нічого. Підросте ще. Одумається. І все у нього ще буде. Славко у неї хороший. Просто інші його так добре не знають. От і судять по зовнішності. Анна ж зараз планує братові дружину знайти. Може, з нею він подорослішає і розуму набереться швидше.
Того вечора, коли Микола надумав говорити про розлучення, вдома його чекала нарядна дружина і святковий стіл. Коли чоловік це побачив, то все вирішив. Час миритися. Щоб якийсь Славко їм весь шлюб зруйнував? Ні, такого не буде. Пробойкотували місяць і досить.
Вечір пройшов на славу. І страви були смачні, і Анна така красива та лагідна, як тоді, коли вони вперше зустрілися. Одним словом романтика. Це вперше за стільки часу вони так приємно поспілкувалися. На мить їм навіть вдалося повернути ту безтурботну юність, яка колись задурманювала їхні голови.
Зранку ж Микола заявив Анні, що відтепер буде контролювати всі витрати, аби подібних казусів більше не траплялося. І якщо хоча б одна копійка дістанеться Славкові, то одразу ж переїде до нього. І обручку весільну йому віддасть перед від’їздом. Двічі він повторювати не збирався. Анна тоді точної відповіді не дала. Тільки задумала. Чи варте воно того..?
Чи підтримуєте Ви рішення Миколи?
Хто в цій ситуації помиляється? Чому?
