Минулого тижня я сказала своїй мамі: якщо вона візьме до себе бабусю і буде її доглядати, я з чоловіком їй допомагати не буду, жодної копійки не дам

Своїй матері я нещодавно заявила, що й копійкою їй із батьком допомагати не буду, якщо вони візьмуть до себе бабусю. Чому так? 

Зараз розповім.

Моя бабуся має трьох дітей: дві доньки, серед яких старшою є моя мама, і одного сина.

Зараз ненька моєї матері у похилому віці. Зі здоров’ям справи кепські. Тому її молодша донька наполягає, аби моя мама забрала бабусю до себе. Я ж категорично проти.

Скажете, що є ще син. Як же він? У нього вже давно власна сім’я: третя дружина, п’ятеро дітей. Живуть вона на квартирі дружини і мають декілька неоплачених кредитів. Бабуся, повірте, сюди точно не вписується.

Щодо середущої доньки, яка так старанно відправляє свою матір до старшої спадкоємиці, то працює вона директором на заводі. Живе у власній квартирі. Але бідкається, що зранку й до самого вечора на роботі, тож дивитися за мамою їй буде ніколи.

У моєї ж матері власний дім за містом. Вона вже на пенсії і доглядає за хворим батьком. Тому всі (окрім мене) зійшлися на думці, що це найкращий варіант для бабусі. Власний будиночок у селі, все своє, постійний догляд, бо мама і час на те має і досвід (батько хворіє вже не перший рік).

Справа тільки в тому, що першого зятя старенька дуже не любила. Вона завжди дорікала моїй неньці, що та зробила неправильний вибір. Мовляв, у її сестри чоловік, мов золото. Тітка і справді жила в достатку, а її чоловік постійно заробляв все більше та більше. У мого ж батька, як стверджувала бабця, за душею не було ні гроша.

На вмовляння сестри та брата моя мама погодилася. Вона вважає, що діти повинні доглядати за своїми батьками, у якому б віці ті не були й як би не склалися обставини.

А я й досі проти.

На долю матері і так випало чимало пригод. Чого тільки вартий догляд за батьком. Нехай і сама на схилі літ відпочине. А бабусю прихистити може моя тітка. У неї і місце є, і гроші і, повірте, й час знайшовся б, якби вона тільки захотіла того.

Тому вчора я поставила батьків перед фактом. Сказала, що нічим їм більше не допомагатиму, якщо тільки дізнаюся, що вони взяли до себе бабусю.

Що з того вийде, не знаю. Але стояти на своєму збираюся до кінця. 

Чи підтримуєте Ви думку про те, що діти завжди повинні доглядати за своїми батьками?

Розділяєте погляди внучки? 

Яких вихід із ситуації можете запропонувати?

Ivanna