Михайло прийшов зі школи, вдома, як зазвичай, було тепло і затишно, пахло домашніми пиріжками, мама сказала, що чекають його вже давно. На вулиці була зима, тому кинувши портфель в коридорі спочатку потрібно було пробігти в ванну.
Там включити гарячу воду, щоб помити руки, а заодно і погріти їх. Потім на кухні, мама розливала в чашки гарячий чай і годувала найсмачнішими пиріжками. Мама завжди чекає сина зі школи і готує для нього щось смачне.
На вулиці мете заметіль, ну і нехай мете, адже вдома дуже тепло і світло, під столом повзає молодший брат, дуже добре вдома ввечері.
Мама помітила, що син про щось думає, запитала. А син сказав, що до них сьогодні в школу приходили служби, які прочитали їм лекцію про права дитини. З яких Міша зробив висновок, що їхня сім’я живе не так, як потрібно. Мати подивилася запитально на сина. А він їй почав пояснювати.
Говорив, що діти – це такі ж члени суспільства, у яких є свої права і їх не можна обмежувати, його, наприклад, не можна лаяти, не можна щось змушувати робити, що у нього теж є своє особисте життя.
Мама здивувалася, а син продовжив, що коли він хоче гуляти, його потрібно відпустити, а не змушувати займатися якимись домашніми справами. Коли дитину змушують йти в магазин, вона може цього не робити, а залишитися вдома і грати. А ще дитина повинна харчуватися добре – м’ясо, фрукти, овочі, а це вдома не кожен день є. Карати дитину теж не можна, а тато може шльопнути сина, нехай за малу провину, але він ляснув. Це крайнє порушення дитячих прав, якщо дитина про це комусь скаже, то може прийти опіка і його заберуть.
Михайло одразу схаменувся, сказав мамі, щоб не засмучувалася і обійняв її, мама дивилася на сина і мовчала.
А Міша не вгамовувався, він сказав, що в школі теж порушують права дитини ось, наприклад, їх вчителька може залишити дітей після уроків, а цього робити не можна. На уроці може накричати, вигнати з класу, якщо учень розповість про таку поведінку вчителя, то його можуть звільнити. Тоді мама запитала про людські почуття у свого сина, адже вони теж повинні бути присутніми.
Михайло відповів, що він все відчуває, і йому навіть шкода всіх людей, яких покарали, але ж все було зроблено правильно, по закону.
А мама все мовчала, дивилася на сина і мовчала.
Міша маму дуже сильно любив, він це розповів просто, для того, щоб поділитися. Але йому сьогодні потрібно було зробити ще одну справу. Він швидко доїв і пішов до своєї кімнати, там дістав листок паперу і почав щось ретельно писати. Сидів і писав за столом довго і наполегливо, навіть язика висолопивши з рота, так старався.
Мама на кухні прибирала і мила, коли прийшов Міша і сказав їй, що ще сьогодні їм говорили, що дитину треба чимось мотивувати. А, на думку Михайла його батько і мати не давали дитині ніякої мотивації. Він сходив у свою кімнату, взяв списаний аркуш і приніс його матері. Мама взяла листок і почала читати, а там нерівним дитячим почерком, на розлізлому аркуші, було написано, що минулого тижня Міша сидів з братом, за це йому повинні заплатити двадцять гривень. За те, що він ходив в магазин – тридцять гривень, за прибирання теж тридцять гривень, за те що допомагав братові збирати іграшки – двадцять гривень. Разом виходить, що батько з матір’ю повинні віддати йому за минулий тиждень 100 гривень. І взагалі, зараз щотижня він буде писати графік і вписувати туди все про, що він робить. Грати він зараз буде, коли захоче і гуляти теж.
Мама запитала у сина, що якщо він отримає ці гроші, він отримає мотивацію. Син відповів, що, якщо будуть дотримуватися всі його правила, так він ще й гроші за це буде отримувати, то все піде як треба.
Тоді мати запитала у сина про свої права, які є у неї. Син сказав, що він доросла і має ще більше прав, вона може робити все, що захоче, крім того, що заборонено. Тоді мати попросила дозвіл і їй щось написати, син, звичайно, погодився, вона пішла в його кімнату, сіла за стіл і почала писати. Писала вона не довго, спочатку навіть здавалося, що вона пише якусь веселу історію.
Коли вона дописала, простягнула листок синові, а сама пішла займатися молодшим братом.
Мишко взяв списаний аркуш, там мама написала дуже красиво і рівно, написано було наступне:
– я прасую і гладжу білизну
– прибираю квартиру
– варю сніданок, обід і вечерю, готую пиріжки
У цьому місці написано було вже не так красиво, як ніби мама плакала:
– я хвилююся за тебе
– мені було боляче, коли ти з’являвся на цей світ
– я не спала, коли у тебе з’являлися зуби
– при твоїх хворобах мені було дуже боляче і страшно за тебе
– я завжди читала тобі книги і допомагала з уроками
– я водила тебе в різні розважальні місця, щоб ти не нудьгував
– у мене з’явилося сиве волосся, коли ти не повернувся вчасно додому, тому що гуляючи з хлопцями на будівництві, впав в яму і боявся, а ми з татом знайшли тебе вже пізно вночі.
Я все це роблю безкоштовно, тому що я дуже сильно люблю тебе.
Міша стояв посередині кухні, тримав листок в руках, а по його щоках текли сльози. Він зайшов до кімнати, мати сиділа біля ліжечка молодшого братика і мовчала. Мишко підійшов до матері і міцно обняв її, він все ще плакав, бо йому було дуже соромно за свій вчинок. Він обіймав маму і плакав, як в дитинстві, а мама цілувала і гладила його, тому що він її улюблений син.
Сьогодні у наших дітей набагато більше прав, ніж було у нас, в нашому дитинстві, але іноді вони направляють ці права не в ту сторону.
Ваші діти часто допомагають вам у господарстві?
