Двічі на рік в море біля берегів Чіндо і Модо між Когун-Мен Хведон-ні та Ійсін-Мен Модо-рі розступається, наче в Біблійній історії про Мойсея. Тоді дорога шириною 40 метрів і довжиною 2,8 км виринає з води на одну годину.
Ви можете собі таке уявити?
У такого чуда є наукове пояснення: дорогу між островами утворює різниця припливів і відливів та місячні цикли цих процесів. У цей період Південну Корею просто кишить туристами, які хочуть на власні очі побачити це неймовірне явище природи.
Чіндо, звідки проходить морський шлях, належить до провінції Чолла-Намдо. Дорогою, яка утворюється серед моря можна вільно пройтися і зібрати те, що потрапить на очі під час цієї прогулянки. Туристи та деякі місцеві жителі часто асоціюють це явище з Біблійною історією про Мойсея та називають великим чудом.
Вода найбільше відпливає в кінці осені та взимку, але тисячі туристів приїжджають сюди на початку травня, щоб не лише подивитися, але й пройтися незвичним чудо-шляхом в теплу погоду.
Вперше світ активно почав обговорювати це неймовірне явище, коли французький посол в Кореї П’єр Ранді в 1975 році побував на материку і написав свої враження у французькій газеті.
Існує альтернатива науковому поясненню цього явища – легенда про засудженого Сон Дон Чжина, якого відправили на заслання на острів Чечжудо. Але по дорозі корабель потонув.
Але засуджений вижив. Навіть його сім’ї вдалося врятуватися. Вони доплили до берега Чіндо та опинився у Хведоні (селі тигрів). Там було багато цих хижих звірів.
Сон прожив все життя на острові намагаючись врятуватися від небезпеки. Його нащадки потерпали від тигрів ще 200 років.
Одного разу не витримали люди від нашестя хижаків, вирішили вони покинути острів і переплисти на інший – острів Моно. Дуже поспішали люди, тому забули взяти з собою одну стареньку жінку. Розстроєна бабуся плакала і благала морського дракона, щоб той допоміг їй возз’єднатися з родиною.
Тоді дракон почув її благання і зробив дорогу між островами, щоб старенька могла прийти до своїх рідних. Бабуся дійшла до іншого острова по морю і нарешті побачила своїх рідних. Аж до смерті дякувала бабуся дракону щодня. А він підіймався до неї двічі на рік. Коли жінки не стало, дракон продовжив робити морський міст в пам’ять про стареньку, яка звернулася до нього про допомогу.
На місці переходу навіть встановили пам’ятник бабусі, яка молить дракона врятувати її від тигрів і возз’єднати з родиною.
На морі є рятувальні чорни та морська поліція, яка допомагає людям, котрі не встигли перейти шляхом до острова. Через годину шлях повністю зникає.
А ви б хотіли пройтися по цьому морському шляху?
