Надворі справжнє літо. Цвітуть квіти, щебечуть десь на дереві птахи, надворі тепло. У таку погоду хочеться думати тільки про відпочинок десь у горах, де свіжий вітрець дме в обличчя, а навколо пахне ялицею. Або ж мріяти про шум моря та клекіт чайок, відчувати пісок у себе під ногами.
Саме цього мені не вистачає. Хочу поїхати з коханою у відпустку та разом насолоджуватися хвилями моря, полежати на пляжі та засмагати. Я досить довго та ретельно планував цю подорож, обирав хороший готель та локацію. Одного дня до мене зателефонував хороший друг.
– Я ось тут збираюся у санаторій поїхати, здоров’я підлатати. Знаю, що ти давно хотів поїхати з дружиною на відпочинок. Якщо потрібна допомога з путівками – звертайся, з радістю допоможу, друже! – почув я з тої сторони слухавки.
Порадився з дружиною. Як-не-як, це ж друг, а не незнайома людина, яка з радістю може продати кота в мішку – тільки б грошенят більше потрясти з нас.
Можу сказати, що друг дійсно мав рацію. Чудовий курортний комплекс, харчування та навіть різноманітні розваги на території! Ми були приємно вражені, кожен день намагалися провести з користю та насолодою. Відвідали багато цікавих екскурсій, тематичних вечірок та просто грілися на сонечку. Та постійно нас було троє – я, дружина та мій друг.
Спершу нам подобалася його присутність. Розповідав багато анекдотів, кумедних ситуацій з життя та цікаві факти, адже не перший раз відпочиває тут. Словом, все було чудово, допомагав нам (ми не знали тутешньої мови). Але ми хотіли провести з дружиною час удвох. Разом прогулятися вночі по набережній чи влаштувати романтичну вечерю у номері. Але друг навіть жив з нами у кімнаті! Та і постійно так дивиться на мою дружину. Ні, здається, що це просто дурні думки у голову лізуть. Не хочу псувати собі відпочинок дурними скандалами через вигадані ревнощі.
Одного дня у нас була запланована екскурсія. Тоді було дуже спекотно, а ми, як на зло, забули у номері пляшку прохолодної води. Тому попросили екскурсовода зупинитися біля найближчого магазину, щоб придбати водички. Тоді всі пасажири вирішили зробити перерву – хтось хотів зробити фото на пам’ять, хтось – купити сувеніри. Дружина залишилася в автобусі, адже там було не так спекотно, як надворі. Друг також сказав, що почекає мене на дворі, так що я хутчіше побіг за водою. Декілька хвилин не міг пояснити продавцеві, що хочу купити, тому виникла черга. Хвилювався, що перерва закінчиться і я не встигну на автобус.
Однак, коли я повернувся, то побачив, що дружини нема. Як і мого друга. Пішов їх шукати. Можливо, що пішли робити фото на пам’ять чи купити сувеніри для родичів? Бачу біля дерева знайомий силует. Там стояла моя дружина, але спиною до мене. Вирішив підійти. Раптом чую, як мій товариш признається їй у коханні! Мене тоді немов струмом ударило.
Казав, що готовий носити її на руках все життя і благав кинути цього невдаху, тобто мене. Та і взагалі – навіщо їй такий чоловік, який навіть не може організувати відпочинок, а він такий молодець, путівки нам дістав! А моя дружина стояла з таким виразом обличчя, немов цілий лимон щойно проковтнула. Але коли приятель запропонував піти у номер та порозважатися, то жінка дала йому смачного ляпаса.
Тоді він замахнувся на неї. О ні, такого я не дозволю! Ніхто не має права кривдити мою кохану людину! Швидко підбіг та вдарив друга. Той впав на землю, а коли піднявся на ноги, то почав верзти дурниці про те, що жінка хотіла його спокусити та перша почала до нього загравати. Я не міг далі чути весь цей бруд, тому швидко забрав дружину геть та поїхав до готелю. Одразу в той вечір ми виїхали додому.
Ось такий неочікуваний кінець був у цього омріяного відпочинку. З другом я навідріз відмовився зустрітися, адже той просив вибачення та пропонував вислухати його до кінця, мовляв, я не так все зрозумів та погарячкував. Коли прийшов до нас додому – я навіть на поріг його не пустив. Потім перестав телефонувати та приходити. Мабуть, знайшов собі нове захоплення. Ми з дружиною вирішили, що більше ніколи не будемо покладатися на наших друзів чи знайомих, а самостійно організовуватимемо відпочинок. Адже через такого дурня ми не планували ставити крапку на подорожах.
На вашу думку, герой нашої історії вчинив правильно? На його місці ви б дали другий шанс товаришу?
