Я познайомилася зі своїм чоловіком Марком під час навчання, ми жили в одному гуртожитку. Щоразу пригощав мене смачними пампушками, домашнім борщиком та котлетками – це все готувала його мама, пані Тамара Петрівна. Всі друзі досі жартують, що я закохалася у чоловіка через страви свекрухи. До речі, пані Тамара виявилася дуже хорошою та приємно жінкою, одразу найшли спільну мову.
– Ох, як моєму синові пощастило з такою дівчиною, як ти! – радісно казала жінка.
Вона народила Марка в 18 років, а коли дитині було пів року, її чоловік загинув. Але пані Тамара знайшла в собі сили виховати Марка справжнім чоловіком. Їй доводилося багато працювати, щоб прогодувати себе і сина, тому на зустрічі з чоловіками часу не залишалося.
На момент нашої першої зустрічі їй було 40 років, але виглядала вона навіть молодшою за свої роки.
– Ось, передаю тобі в руки сина мого, – посміхнулася мені свекруха, коли дізналася, що ми зібралися одружитися.
І ось, ми з Марком, нарешті, отримали дипломи та відсвяткували весілля. Жити вирішили в його рідному місті – чоловіка взяли там на хорошу роботу. Пані Тамара відразу сказала, що до неї переїжджати не потрібно – вона жінка дуже зайнята, та й звикла жити одна. Ми були згодні з нею в цьому питанні і найняли житло близько біля неї.
Іноді свекруха заходила до нас в гості. Завжди доглянута, в брючному костюмі, з сумочкою через плече. Ніколи ніяких зауважень мені не робить, борщі мої хвалить, та ще й допомогти може по дому – золото, а не свекруха. Нас з Марком теж частенько кликала на пироги, ми з радістю пригощалися. У пані Тамари було багато подруг і друзів – то в театр з кимось йде, то в філармонію, то на День народження її запросили. Загалом, бурхливе життя.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Коли народився наш Сергійко, свекруха допомагала нам більше всіх: і купати навчила, і показала, як груди правильно давати, і на візку з ним гуляла, щоб я могла вдень поспати. Сергійко наш часто бував у бабусі, вона могла забрати його з садка, якщо була потреба. А потім свекруха почала нас уникати.
Ні сама не приходить, ні до себе не кличе. Питаю у чоловіка – може, образилася на щось? Ні, каже, сьогодні подзвонила і повідомила, що на три місяці їде до подруги в сусіднє місто. Ми знизали плечима, подумавши, що це дуже схоже на пані Тамару – зірватися і поїхати відпочивати. Тільки ось, чому так надовго?
Дзвонила вона нам кілька разів по скайпу. Відео просить включити – на Сергійка подивитися, а сама себе не показує. Я нічого не розуміла, а прямо запитаю – вона жартує. І ось, одного разу дзвоню до неї, а вона каже, що в лікарню нашу місцеву потрапила, «з серцем». Я сказала, що ми приїдемо її провідати, але свекруха категорично відмовилася.
– Я подзвоню вам, коли випишусь, тоді вже вдома і побачимося, – вирішила вона.
І дійсно, через пару днів вона запросила нас до себе, попередивши, що хоче нам щось розповісти. Двері відчинив незнайомий чоловік, а за його спиною стояла щаслива пані Тамара і … тримала на руках немовля!
– Я боялася вам про це розповісти, адже ви могли мене не зрозуміти. З Олегом я знайома вже другий рік, ось вже розписалися. Ну а це наша донечка Оленка.
Але я після такої новини аж від щастя розплакалася та міцно обійняла жінку. Тепер наші дітки товаришують, ми допомагаємо одна одній. Вона ж заслуговує на те, щоб бути щасливою жінкою. І тут справа не у віці.
А ви погоджуєтеся з такою думкою? А як би ви відреагували на таку новину?
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
