Я не можу зрозуміти своїх батьків, які втратили жагу до життя, хоча їм лише 60 років. Прикро, що вони відчувають себе старими і покірно чекають смерті. У них зараз є час, щоб пожити у своє задоволення, а вони так легко ним нехтують.
Моя мати перестала доглядати за собою і вдягається, як стара бабуся. Усі мої косметичні подарунки вона відставляє у дальній ящик. Я ж намагалася з нею поговорити і переконати втому, що жінка завжди повинна доглядати за собою і любити себе, але все даремно.
Вона нічого чути не хоче. Я навіть одяг намагалася їй купувати більш пристойний, але він так і висить з етикетками на вішаку у шафі. Мені важко дивитися на всі її сірі та розтягнуті речі.
А влітку матір довго відчитувала мене за те, що я оплатила їм поїздку в санаторій і обрала номер люкс. На її думку, я даремно витрачаю шалені суми грошей.
Татові я теж робила коштовні та необхідні подарунки, якими він не користується. Наприклад, на минулий день народження я вручила йому новенький планшет, щоб він міг дивитися свої улюблені програми і не сліпати на маленькому екрані телефону. Досі запакований пристрій лежить на полиці.
Батьки постійно говорять, що вони старі, тому їм вже нічого не потрібно. А мені не важко робити їм приємно, скільки б це не коштувало. Вони заслужили на все найкраще, адже виростили й виховали мене. Прийшов час мені дбати про них. Замість того щоб розслабитися і жити для себе, мати з татом втратили усю життєву енергію. Не знаю, як мені повернути їм радісні емоції.
А що б ви порекомендували жінці, яка опинилася в такій ситуації?
