Ця історія сталася зі мною тиждень тому. Мені здається, що я вчинила дуже некрасиво і неправильно. Тепер мені дуже соромно за мою поведінку. Але я просто не змогла стриматися.
А сталося ось що.
Моїй Карині три роки. Вона вже непогано розмовляє. Моя дівчинка дуже доброзичлива і відразу ж хоче подружитися навіть з незнайомими дітьми.
Ось і цього разу, коли ми з нею прийшли на дитячий майданчик, моя дочка відразу ж побігла до дітей, які були на дитячому майданчику. Це були хлопчик і дівчинка. Їм було років 5 – 6. Спочатку я подумала, що діти знайомляться. Але потім я зрозуміла, що відбувається щось не те.
Дівчинка дуже зло говорила моїй дитині:
– Що дивишся, опудало! Тобі що мій велосипед так сподобався? Немає в тебе такого? І не буде! Ти ж страшне опудало! Що дивишся і мовчиш? Не знаєш, що відповісти?
Ця дівчинка говорила моєї дочки гидоти і посміхалася. Моя дівчинка не розуміла, що її обзивають, і теж посміхалася дівчинці. Карина не розуміла, що говорить ця дівчинка, але я-то все розуміла.
Я швидко підійшла до дітей. Я була дуже зла. Я розуміла, що мою дівчинку ще не раз в цьому житті будуть обзивати, і я не зможу її захистити. Але з таким я зіткнулася вперше і не змогла стриматися. Я піддалася емоціям і відреагувала дуже бурхливо.
– Як ти можеш таке говорити? Чому ти обзиваєш інших дітей? Твоя мама знає, що ти так погано себе ведеш? – запитала я у дівчинки.
– А що я такого поганого зробила? Та нічого!
– Але ж ти обзиваєшся!
– Ну і що тут поганого? – єхидно посміхаючись, заявила мені дівчинка.
Такого нахабного поведінки від шестирічної дівчинки я ніяк не очікувала. Їй зовсім не було соромно за свою поведінку. Напевно, її так вдома обзивають, і вона до цього звикла і вважає це нормальним.
– Ти зараз сказала дуже нехороші і образливі слова. Якщо ти ще раз так зробиш, то я про все розповім твоїй мамі. Ти зрозуміла мене? А опудало ти побачиш в дзеркалі, коли подивишся в нього сама!
Я розуміла, що кажу сама не дуже хороші речі, але я просто не змогла стриматися. Я дуже шкодую про те, що сказала. Але вже пізно. Не дарма ж кажуть, що слово не горобець – вилетить, не впіймаєш.
А що б ви зробили на моєму місці?
