Лектор розпочав пару мовчки.
Він просто підняв склянку з водою і стояв так, аж поки абсолютно кожен студент не дивився на нього та склянку:
– Як думаєте, яка вага цієї склянки? – запитав професор в аудиторії.
– 50 грамів!
– 100 грамів!
– 125 грамів! – вигукували студенти.
– Чесно, я і сам не знаю її ваги, але питання в іншому. Що буде зі мною, якщо я буду тримати цю склянку протягом 4 хвилин? – запитав професор.
– Нічого, – відповіли студенти.
– Добре.
– А що буде, якщо я триматиму її годину? – знову запитав професор.
– Мабуть, у вас болітимуть м’язи руки – відповів студент.
– Так. А якщо я цілий день триматиму склянку? – знову запитав професор.
– У вас точно оніміє рука, навіть може бути параліч, а тоді не зрозуміло, що буде. Точно прийдеться їхати в лікарню. – сказав студент, а аудиторія сміялася.
– Прекрасно, але чи зміниться вага склянки продовж цього часу? – кинув професор.
– Ні, – відповіли.
– Тоді звідки з’явився біль у плечі і напруга у м’язах?
Студенти не знали що і відповісти.
– Добре, а що мені необідно для того, аби рука перестала боліти?
– Просто поставити склянку та опустити руку.
– Геніально! Ось бачте, любі студенти, у житті так само і з нашими проблемами. Коли ми тримаємо їх у нашій голові, а потім відпускаємо – все добре, ми просто зважуємо їхню важливість. Коли ми тримаємо проблему в голові надто довго, вони починають паралізувати наш мозок, думки, підсвідомість. Нам стає дуже важко та нестерпно жити далі.
Мораль:
Прекрасно, якщо ви вмієте гарно все обдумати, вирішити. Та значно важливіше вміти вчасно відпускати такі думки.
Щодня потрібно очищати свою голову від важкого, аби вам не паралізувало мозок.
А ви погоджуєтеся з тим, що не можна надто довго думати про проблеми?
