Дати тобі оцінку може тільки професіонал!
Молодий чоловік прийшов до Майстра зі словами:
– Я відчуваю себе нікчемою, тому прийшов сюди. Усі навколо повторюють, що я дурник і невдаха. Через це абсолютно не хочеться жити. Майстре, ти можеш мені якось допомогти?
Майстер зиркнув на хлопця і відповів:
– Пробач, але у мене зараз немає часу, бо є одне невідкладне діло, яке потрібно виконати, – на хвилю він замовк і продовжив: – Та ти можеш виручити мене, а натомість я тобі допоможу.
– Ну добре… – сумна відказав юнак, який знову відчув себе непотрібним.
Майстер мав на лівій руці перстень з блискучим камінцем. Він зняв його, сунув хлопцеві і сказав:
– Осідлай коня і їдь на ринок. Тобі потрібно продати цей перстень за найвищу ціну, а на інші пропозиції не ведися. З виручених грошей я повинен віддати борг. Тому прямуй туди і вертайся як тільки зможеш.
Хлопець взяв перстень і вирушив в дорогу. Він прибув на місце і почав пропонувати торговцям свій товар. Вони зацікавлено дивилися на нього, але дізнавшись про ціну одразу відмовлялися або реготали. Серед них знайшовся старий чоловік, який пояснив, що юнак хоче занадто багато за цей перстень. Він спохмурнів, бо згадав настанови Майстра. Молодик опитав усіх на ринку і, зазнавши невдачі, повернувся назад.
– Майстре, мені не вдалося виконати ваше прохання, – розчаровано сказав хлопець. – Мені пропонували лише кілька срібних монет за перстень, бо він не вартий більшого. Та ти казав, що на мізер погоджуватися не варто.
– Хлопче, ти, мабуть, сам не зрозумів, які важливі слова щойно сказав, – відповів Майстер. – Перед тим як йти продавати перстень було б добре знати, яка його цінність. Лише ювелір може тобі з точністю відповісти на це питання. Тож їдь і дізнайся. Та перстень не продавай, а повертайся з ним до мене.
Хлопець так і зробив. Ювелір роздивлявся перстень, досліджував камінець і зрештою мовив:
– Скажи Майстрові, що я не можу запропонувати більше ніж 58 золотих монет. Та якщо він дасть мені трохи більше часу, то я заплачу цілих 70.
-Скільки, скільки? 70 монет?! – радісно вигукнув хлопець і з добрими новинами вирушив назад.
Він розповів усе, що дізнався. Потім Майстер йому сказав:
– Синку, пам’ятай, що ти, немов той перстень. Унікальний і дорогоцінний! А дати тобі оцінку може лише професіонал! Тому який сенс ходити на ринку, очікуючи, що це зробить перший зустрічний?
А ви зрозуміли мораль цієї притчі? Чи згідні ви з цими словами?
