Ця історія про жінку, яка жила дуже бідно. Вона випікала в день всього дві хлібини, оскільки більше не могла собі позволити. Одну з цих хлібин, вона подавала на стіл сім’ї, а іншу хлібину ставила на підвіконня для нужденної людини.
Коли жінка ставила другу хлібину на підвіконня, то завжди промовляла молитву. Так вона просила допомоги і захисту для свого сина. Вдома була біда: син пішов на навчання в інше місто та не повернувся. Пройшло вже дуже багато часу, але жінка не втрачала надію на те що, що з сином все добре і вона ще точно його побачить.
Жінка помітила, що хліб щодня забирає одна і та ж людина. Як виявилося, це був старий горбатий чоловік, який забирав хліб і завжди промовляв одні й ті ж слова:
«Злодіяння, яке ви робите, завжди залишається з Вами, а добро повертається у відповідь!».
Це стало дратувати жінку. Він ні разу не промовляв слова подяки, а сенс цих слів вона не розуміла. Жінка не хотіла більше годувати безпритульного і вирішила його отруїти. Вона поклала отруйне зілля в хлібину і, як зазвичай, поставила їжу на підвіконня. Потім жінці стало моторошно і вона отруйну хлібину викинула, а на місце поклала хороший хліб.
Чоловік знову прийшов, промовив слова та забрав хлібину.
В цей день пролунав гучний стукіт у двері. Матір відчинила їх та побачила на порозі свого сина: він був увесь брудний у рваному одязі та змучений на вигляд. Син розповів, що він ледь дійшов додому. На розі побачив старого дідуся, який поділився з ним своїм хлібом.
Почувши цю розповідь жінка ледь не втратила свідомість. Якби вона лишила на підвіконні хліб з отрутою, то її дитини вже б не було в живих.
Після цього моменту вона зрозуміла істину слів старця.
Що ви думаєте з цього приводу?
