Декілька місяців тому до нас “у гості” приїхала свекруха Галина Богданівна. Обіцяла, що побуде тиждень, але зараз живе у нас все 6 місяць поспіль. Звісно, що вона нікого не попереджала про такий візит, адже вважає, що до нас можна приїхати просто так, без причини. Тоді була субота, ранок, коли хтось голосно стукав у двері. Відчиняю – а там пані Галина посміхається та тримає декілька пакетів:
– У мене ремонт, то всього-на-всього на пару днів. Обіцяли, що за тиждень все полагодять. Тому я поки у вас поживу.
Те, що у свекрухи стара хата я знаю. Дах протікав та підлога скрипіла. Однак розумію, що працівники так запізнилися з виконанням роботи на декілька місяців. Але пані Галину це не хвилює. Не можу сказати, що у мене зі свекрухою погані стосунки, не конфліктуємо. Але тільки зараз я зрозуміла цю приказку “Чим далі відстань – тим кращі родичі”. Якби я знала, що моє життя кардинально поміняється після переїзду свекрухи, то поїхала б у село до неї та все сама зробила!
Почнімо з того, що у мене проблеми зі здоров’ям та категорично заборонено вживати молочні продукти. Але свекрусі було байдуже й привезла додому багато домашнього сиру, молока, сметани і так далі, що я змогла ледь дверцята холодильника закрити. Тим паче, ми з чоловіком звикли харчуватися окремо і це дуже зручно. Наприклад, готую діткам та Мирону на вечерю картопельку з домашніми котлетками або ж пасту з морепродуктами, вони це дуже люблять. Чоловік щоразу хвалить та просить добавки. А собі в окрему мисочку зроблю курятину на пару та салатик. Однак, зранку прокидаюся – нічого нема. Навіть вівсянки, яку я готую на воді. Виявляється, що свекруха вночі не могла заснути та вирішила поласувати делікатесами. Але ж це був мій обід на роботу, вона навіть онукам нічого не залишила. Тоді я голодна пішла на роботу. А ще дуже зла.
Бувало, що куплю собі помідорчиків чері та зелень для салату. А потім знаходжу упаковку від них у смітнику. Де ж вони? Думаю, що ви здогадалися. Пані Галина була голодна та вирішила собі приготувати обід. Про мене вона навіть не подумала. Хочу сказати, що я купую спеціальні продукти у магазині, вони не дешеві. А свекруха взяла собі за звичку брати без дозволу мій ноутбук та робити собі канапки з моїми дієтичними рисовими хлібцями або ж авокадо їсть, немов яблуко. Хоча спершу дуже кривилася, коли побачила їх на полиці.
– Хіба це їжа? А де ковбаса? Чим ви тільки харчуєтеся тут, сподіваюся, що онуки не голодають – дорікала старенька.
Така нахабна поведінка мене починала дратувати. Вона ще жодного разу не приготувала нам щось смачне на вечерю, хоча я щоразу чую, як вона хвалиться домашнім борщиком та холодцем. Хотіла з нею поговорити спокійно та пояснити ситуацію. Якщо їй подобаються ті продукти, які я купую, то нехай дає мені гроші та я все в окремий пакетик принесу з магазину. А вона удає, що не розуміє, про що я говорю та швидко йде у кімнату. Бувало, що перша починала зі мною сваритися та називала мене скупердяйкою.
Через такий стрес у мене тиск падав, у голові паморочилося та живіт болів. Тому часто заходила в аптеку за ліками. А свекруха каже, що я просто так маніпулюю всіма:
– Та не може бути такого, щоб від мого домашнього молочка тобі погано було. Ти все вигадуєш!
І як я не намагалася їй пояснити, що у мене алергія та треба вживати тільки безлактозні продукти, бо свекруха одного разу вилила геть моє улюблене кокосове молоко та перелила туди домашнє. Тоді у мене піднялася температура, а пані Галина казала, що я насправді щось на роботі не те з’їла і хочу її винною зробити. Добре, що чоловік мене заспокоює, але не хоче сваритися з мамою.
Нещодавно біля мого офісу відкрили спеціальне веганське кафе. Добре, що офіціанти там чуйні працівники. Я пояснила їм ситуацію і тепер вони готують мені обіди без спецій та інших інгредієнтів. Звісно, що я не забуваю про щедрі чайові, але таке задоволення насправді дуже дороге. Один салатик коштує 70 гривень. Не знаю, що далі робити. Бачу, що свекруха не збирається переїжджати до села. Вже шукала у магазині спеціальні замки для холодильника, а всі продавці з мене сміялися, бо думали, що я так жартую. Але ні. Інколи Мирон готує для мене окремо їжу та приводить на роботу, щоб мама не встигла першою дістатися до салату.
Здається, що у мене неправильна свекруха. Подруги розповідають, що у них холодильник тріщить від домашньої їжі, а моя навпаки – все з’їдає, навіть кісточки не залишить. І коли нарешті цей цирк закінчиться?
Що б ви зробили на місці дівчини? Варто прогнати геть таку нахабну свекруху?
