Няня заявила, що завтра вже не прийде, сьогодні останній день у нас працює і запитала хіба я не знала?

– Днями я запитала няню: “Христино, а ти завтра о котрій прийдеш?”, – розповідає Ірина Дмитрівна. – А вона мені: “Я сьогодні останній день працюю. Хіба ви не в курсі?”. А я про це вперше чую. Запитую, чому вона звільняється. Може, роботу краще підшукала. Виявляється, що це моя дочка сказала, що няня нам більше не потрібна, бо діти виросли. Ну добре, Світланці 10 років, але Матвійкові тільки 4! Яке ж там виросли?

60-ти річна Ірина Дмитрівна живе разом зі своєю 35-річною дочкою і з онуками в трикімнатній квартирі в столиці. Леся з дітьми переїхала до матері два роки тому після розлучення. Хоча жінка не була в захваті від цього, але їй довелося прийняти свою кровинку. 

Через кілька тижнів спільного життя жінки посварилися.

– Я ненароком стала свідком розмови про те, що Леся влаштовується кудись на роботу, – ділиться Ірина Дмитрівна. – Я запитую, а на кого вона дітей збирається залишити? Дочка заявила, що з ними я можу посидіти. Адже грошей з аліментів їй не вистачає, а жити за щось треба. Я, можливо, б і погодилася, але не в тому випадку, коли мене ставлять перед фактом. Тож одразу сказала, що у крайньому разі з дітьми я посиджу, але кожного дня няньчитися з ними я не буду.

Тому Леся знайшла няню, якій віддавала половину зарплатні. Христину вона довго шукала, адже всі інші кандидати або не викликали довіри, або були не по кишені. В її обовязки входив повний догляд і нагляд за дітьми. Вона готувала, прибирала, гуляли з ними, водила до школи і вчила уроки.

Цього року Лесі довелося два місяці сидіти вдома через обмеження на роботі. У цей час няня не приходила, хоча зарплатню отримувала. Ірина Дмитрівна переконувала дочку, що краще так, ніж якщо вона знайде іншу роботу. 

– Вона добре справлялася з дітьми і нам не спричиняла жодних труднощів, – далі розказує Ірина Дмитрівна. – Нам з нею пощастило. У неї миттю зявилася нова робота. А я ж кажу до доньки, навіщо вона це зробила? Натомість Леся відповіла, що за дітьми вже не потрібно так бігати, як раніше, тому і я зможу з ними справитися. Зате гроші в нікуди не буде витрачати.

Леся вирішила, що Ліза може сама ходити до школи, а Матвій буде цілий день проводити в садочку.

– А я питаю, а що буде, коли син захворіє? Минулого року, наприклад, він осінню був три дні в садочку, а два тижні вдома. Дочка сказала, що тоді мені доведеться сидіти з ним. Це ж нічого важкого, чаю зробити і лікаря викликати. А там і Світлана після уроків допоможе. 

Хоча Ірина Дмитрівна не хотіла брати відповідальність за дітей, але Леся категорично стояла на своєму.

– І що мені тепер робити? – бідкається жінка. – Я не зможу залишити онука, якщо він занедужає. Але я також не наймалася нікому служницею. А Леся навіть не питає моєї думки, а ставить перед фактом. 

Звичайно, дочка знає, що мати їй не відмовить, але не розуміє, що їй також важко. 

Як знайти вихід з цієї ситуації?

Vasylyna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector