– Не знаю, що було б з вашим Олегом, якби не ми! – зауважила Лідія Григорівна. – Після одруження із Веронікою ми влаштували його в хорошу компанію. Але й що з того? Сім років на одній посаді і жодного кар’єрного розвитку. Інші вже давно його обійшли, а зять продовжує заробляти стільки, скільки заробляв.
Батьки Вероніки всіляко допомагають молодому подружжю. Спочатку вони організували й оплатили їхнє весілля, потім забрали на себе частину клопотів з вихованням дитини, а на кінець – вклали значні кошти в покупку нової квартири для Вероніки й Олега, адже ті заявили, що чекають на поповнення.
– Я все розумі, але скільки можна тинятися орендованими квартирами? – обурювалася Лідія Григорівна. – Тим паче з двома дітьми! От і довелося допомогти, бо самі б вони до старості не наскладали потрібної суми. Ми з чоловіком взяли на себе 80% вартості, а молоді – 20%.
Теща скаржилася, що її зять немає жодних амбіцій і бажання рости чи розвиватися. Йому не хочеться виходити із зони комфорту, тому на підвищення він не претендує. Марно сподіватися, що він взагалі зможе забезпечити свою сім’ю нерухомістю.
Зрештою, навіщо напружуватися, якшо Олега все влаштовує? Власне як і його батьків.
– Зі сватами нам теж не пощастило. Сваха виростила сина і вмила руки. Її більше нічого не цікавить, навіть онуки. Пам’ятаю, як вона поважно ходила на весіллі, хоча все святкування було за наші кошти. Мабуть, на новосіллі вона також хотіла зіграти ту ж роль, але Вероніка не витримала і сказала їй все, що думає.
Після цього Олег образився і зібрав свої речі.
– Ми сиділи за столом і сваха вирішила виголосити тост, – ділиться Лідія Григорівна. – Вона хвалила дітей за таку чудову покупку квартири. Невістка натомість сказала, що без нас з чоловіком ніхто б нічого не купив. Мовляв, її син за сім років навіть не наскладав грошей на диван чи ковдру. На кінець дочка додала, що якби не мама з татом, то вони б разом з дітьми ходили й просили милостиню.
Звичайно, сваха замовкла. Очевидно, їй було неприємно почути такі слова про власного сина. Олега також це зачепило. Він сказав, що не збирається більше жити в тій квартирі.
– Хіба це адекватна поведінка? – не може заспокоїтися Лідія Григорівна. – Дочка сказала правду, а він образився! Навіть прибиральниця може більше заробити, ніж наш зять! Нічого не хотів робити і знайшов прекрасну нагоду, щоб покинути жінку з двома дітьми і позбутися відповідальності. Добре влаштувався!
А як ви вважаєте, хто має рацію в цій ситуації?
