Тоді у юності ми з коханим зустрілись просто випадково. Тоді я зовсім молода дівчина, а він скромний парубок. Наважився запросити мене на каву і я чемно погодилась. Ми не могли тоді знати, що в нас попереду щасливе сімейне життя!
Ми були в гарному кафе. То було навесні. Нам принесли каву. Микита тоді дуже нервував, боявся сказати щось зайве і поводився геть напружено.
Щоб якось змінити ситуацію він покликав офіціанта:
– А принесіть, будь ласка, солі… Я люблю додавати її в каву. – той махнув головою і за кілька секунд сільничка вже стояла на їхньому столику і він взявся солити каву.
– Це якісь гастрономічні захцянки? Справді смачно? Ніколи такого не бачила. – здивовано поцікавилась я.
– Розумієш. Своє дитинство я провів біля моря. Обожнював купатися, а вечорами вдихати морський солоний аромат на повні груди. Я взяв собі за звичку солити каву, щоб повертатися у ті щасливі часи. Мені їх інколи сильно бракує. А кава допомагає пригадати як ми з батьками проводили час.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ті слова настільки розчулили мене, що я мало не розплакалась. Я подумала, що він справді хороша людина, якщо так гарно говорить про своє минуле. З такою любов’ю згадує про батьків.
Ця розмова його трохи заспокоїла. Наступні кілька годин пройшли просто чудово. Ми домовились про наступну зустріч. А потім стали зустрічатися. Він здавався мені ідеальним хлопцем: ніжний, люблячий і добрий, розумний і турботливий. А все почалося з його дивної звички пити каву.
Ми побралися. У нас народилося троє дітей. Ми прожили щасливе життя разом. А потім Микита занедужав і помер. Я якось перебирала його речі й натрапила на лист. То був лист від чоловіка:
“Кохана! Якби я тільки міг зізнатися раніше! Але якщо ти це читаєш, то таки не зміг. Я лише раз за все життя збрехав тобі. Пам’ятаєш наше перше побачення? Як я попросив до кави сіль? Від хвилювання я вимовив “сіль”, а не “цукор”. Але ж я не міг виглядати перед тобою телепнем! Знала б ти, який це жахливий смак! Але якби я міг повернути час назад, то зробив би так само! Ти зробила мене щасливим!”
Я читала ті рядки, а між ними падали мої сльози.
Якось внучка спитала мене:
– Бабусю, чому ти солиш каву?
– Бо так солодше…
Як вам моя історія?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
