Коли Андрій повернувся додому, то побачив, як жінка ретельно готує сімейну вечерю. Вдома пахло борщем та запеченою картоплею – його улюблені страви.
– Я покохав іншу жінку. Завтра подам заяву на розлучення – твердо та різко сказав чоловік.
Звісно, що їх щаслива казка починалася стандартно, як у більшості пар. Рано одружилися, народився син. Намагалися разом пройти через всі життєві перепони. Та не помітили, як почали віддалятися один від одного. Андрію набридла така сімейна буденність.
У Олександри по щоках пробіглися сльози. Руки почали тремтіти – цокотіла чашечка, яку жінка тримала у руці на блюдечку. Вона глибоко вдихнула та видихнула.
– Гаразд. Ми з тобою розлучимося. Але у мене є три умови.
– Я тебе слухаю.
– Потерпімо ще місяць Не заради нас, а заради сина. У нього скоро ЗНО, і так місця собі не знаходить через ці екзамени. Не будемо завдавати йому ще більшого стресу. Нехай ця традиція сімейної вечері залишається й надалі. Тоді він не здогадається, що мій нами щось не так. І на останок пропоную тобі відвідати всі важливі для нас місця – перший поцілунок, перші слова про кохання. Це все, чого я хочу.
– Гаразд. Я тебе зрозумів.
Чоловік думав, що за місяць і так вже неможливо нічого змінити. Він твердо вирішив, що хоче залишити дружину. Здається, що кохання зникло, ніби його і не було.
Щовечора на Андрія чекала вечеря з вишуканих страв. Звісно, була й улюблена українська кухня. Дружина навіть вирішила записатися на додаткові курси, щоб навчитися готувати краще. Розповідали, як минув робочий день, які цікаві новини. Переглядали фото з веселого студентства, коли вперше зустрітися та гуляли у спільній компанії, весілля та хрестин їхнього єдиного сина. Вихідні для чоловіка були напруженими – гуляв з дружиною та відвідував всі місця, про які та говорила. Ось кафе, у якому минуло перше побачення, а ось зупинка, де вперше поцілувалися. А ця лавочка у парку була їх незмінним місцем зустрічі.
Ось так минув місяць. Після того, як син склав всі державні екзамени та відгуляв випускний, Андрій зібрав всі свої речі та поїхав. Але не до коханки. У них була невелика дача за містом. Вирішив декілька днів побути на самоті та розібратися з власними думками. Побачив, як сваряться сусіди. Літня пара – він доглядав за її улюбленими квітами, а вона готувала смачні млинці.
Але ж він також сварився з Олександрою. Та, здається, не переставав її кохати… Потім зустрів стару сусідку. Вона повільно йшла з аптеки, бо її чоловік прикутий до ліжка майже 10 років.
Вирішив прогулятися. Зустрів сусідську дівчинку, яка рвала у полі ромашки.
– Доброго дня, дядьку Андрій! Гляньте, які я квіти для матусі нарвала! Це її улюблені – кричала дівчинка та махала рукою.
І тут чоловіка немов блискавка ударила. Він не міг згадати, коли востаннє дарував дружині квіти. Але ж ромашки – то її найулюбленіші квіти!
Тепер він точно зрозумів, що кохає тільки свою дружину!
Швидко зібрався та поїхав додому. Але у квартирі нікого не було.
А на столі лежала записка “Я намагалася зберегти нашу родину. Але якщо ти вирішив піти, то я не буду тримати тебе. Я бажаю тобі тільки щастя. Твоя Саша”.
Тільки зараз чоловік зрозумів свою помилку.
Що б ви порадили зробити Андрієві? Можливо, ще не все втрачено і є другий шанс?
