Коли Андрій повернувся додому, то побачив, як жінка ретельно готує сімейну вечерю. Вдома пахло борщем та запеченою картоплею – його улюблені страви.
– Я покохав іншу жінку. Завтра подам заяву на розлучення – твердо та різко сказав чоловік.
Звісно, що їх щаслива казка починалася стандартно, як у більшості пар. Рано одружилися, народився син. Намагалися разом пройти через всі життєві перепони. Та не помітили, як почали віддалятися один від одного. Андрію набридла така сімейна буденність.
У Олександри по щоках пробіглися сльози. Руки почали тремтіти – цокотіла чашечка, яку жінка тримала у руці на блюдечку. Вона глибоко вдихнула та видихнула.
– Гаразд. Ми з тобою розлучимося. Але у мене є три умови.
– Я тебе слухаю.
– Потерпімо ще місяць Не заради нас, а заради сина. У нього скоро ЗНО, і так місця собі не знаходить через ці екзамени. Не будемо завдавати йому ще більшого стресу. Нехай ця традиція сімейної вечері залишається й надалі. Тоді він не здогадається, що мій нами щось не так. І на останок пропоную тобі відвідати всі важливі для нас місця – перший поцілунок, перші слова про кохання. Це все, чого я хочу.
– Гаразд. Я тебе зрозумів.
Чоловік думав, що за місяць і так вже неможливо нічого змінити. Він твердо вирішив, що хоче залишити дружину. Здається, що кохання зникло, ніби його і не було.
Щовечора на Андрія чекала вечеря з вишуканих страв. Звісно, була й улюблена українська кухня. Дружина навіть вирішила записатися на додаткові курси, щоб навчитися готувати краще. Розповідали, як минув робочий день, які цікаві новини. Переглядали фото з веселого студентства, коли вперше зустрітися та гуляли у спільній компанії, весілля та хрестин їхнього єдиного сина. Вихідні для чоловіка були напруженими – гуляв з дружиною та відвідував всі місця, про які та говорила. Ось кафе, у якому минуло перше побачення, а ось зупинка, де вперше поцілувалися. А ця лавочка у парку була їх незмінним місцем зустрічі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ось так минув місяць. Після того, як син склав всі державні екзамени та відгуляв випускний, Андрій зібрав всі свої речі та поїхав. Але не до коханки. У них була невелика дача за містом. Вирішив декілька днів побути на самоті та розібратися з власними думками. Побачив, як сваряться сусіди. Літня пара – він доглядав за її улюбленими квітами, а вона готувала смачні млинці.
Але ж він також сварився з Олександрою. Та, здається, не переставав її кохати… Потім зустрів стару сусідку. Вона повільно йшла з аптеки, бо її чоловік прикутий до ліжка майже 10 років.
Вирішив прогулятися. Зустрів сусідську дівчинку, яка рвала у полі ромашки.
– Доброго дня, дядьку Андрій! Гляньте, які я квіти для матусі нарвала! Це її улюблені – кричала дівчинка та махала рукою.
І тут чоловіка немов блискавка ударила. Він не міг згадати, коли востаннє дарував дружині квіти. Але ж ромашки – то її найулюбленіші квіти!
Тепер він точно зрозумів, що кохає тільки свою дружину!
Швидко зібрався та поїхав додому. Але у квартирі нікого не було.
А на столі лежала записка “Я намагалася зберегти нашу родину. Але якщо ти вирішив піти, то я не буду тримати тебе. Я бажаю тобі тільки щастя. Твоя Саша”.
Тільки зараз чоловік зрозумів свою помилку.
Що б ви порадили зробити Андрієві? Можливо, ще не все втрачено і є другий шанс?
