Надія на мить перенеслася в минуле. Вони зустрічалися кілька років, а потім він пішов, поливши її брудом

Її розбудив телефон. Вона взяла трубку і подивилася на годинник. Була друга година ночі.

– Я хочу тебе побачити, – почула Надія такий рідний і близький чоловічий голос. – Можна я до тебе приїду?

– Прямо зараз? – намагаючись відійти від сну, запитала жінка.

– Так, прямо зараз, – немов відлуння підхопив він. – Скажи свою адресу, я приїду.

Надія на мить перенеслася в минуле. Вони зустрічалися кілька років, а потім він пішов. Полив її брудом і припинив спілкування. Вже потім вона з’ясувала, що його батьки були проти такої невістки як Надія. Вони обмовили її. Наговорили багато нехорошого. І він їм повірив.

В його очах дівчина була настільки занепалою, що він вважав за краще більше ніколи її не бачити. Вона довго страждала через це. Тільки щось доводити йому не стала. Пережила. Перетерпіла. Вийшла заміж. Народила двох синів. Життя саме по собі налагодилося, і Надія перестала його згадувати.

Миколу одружили батьки. У новій сім’ї у нього народився син. Тільки без любові він відчував себе дуже самотнім, і через пару років розлучився. Зустрів іншу дівчину. Знову повів її в РАГС. На світ з’явився ще один його син. Але і той не зміг утримати хлопця у родині. Микола пішов і від другої дружини. Ніяк не міг знайти душевний спокій.

В його серці як і раніше жила Надія. Вже потім він дізнався, що йому про неї сказали неправду. Хотів вкусити лікоть, та не вийшло. Вона вже була заміжня, і у неї все склалося без нього. Він одружився і втретє, але легше не ставало. Намагався ужитися, тому що самому набридло блукати з боку в бік. Дружина поїхала до мами. Він випивав наодинці. Дізнався у друга номер Надії і їй подзвонив.

– Я більше не можу без тебе! – кричав він у трубку.

Надія навіть не знала, що йому відповісти. Вона перейшла на кухню, щоб не розбудити сім’ю. Їй хотілося багато чого йому висловити, тільки вже в цьому зовсім не було сенсу. Вона не збиралася міняти своє життя. Її і так все влаштовувало. Діти шалено любили батька, та й Надії чоловік дуже подобався. Завдяки його підтримці вона багато чого досягла в житті. І кидати його не входило в її плани.

– Занадто пізно, – спокійно відповіла вона. – Будь ласка, не дзвони мені більше!

Надія не слухала його далі. Натиснула на відбій і відключила телефон. Минуле намагалося проникнути в її душу, але вона якомога щільніше закрила за ним двері.

– Хто дзвонив? – запитав чоловік, заходячи на кухню.

– Просто помилилися номером, – намагаючись приховати хвилювання, відповіла вона.

– Самі не сплять і іншим не дають, – роздратовано пробурмотів чоловік.

– Не звертай уваги, пішли спати, – видавивши із себе посмішку, сказала Надія.

Вона лягла на ліжко, але сон ніяк не хотів до неї приходити. В думках крутився Микола. Надія не розуміла, як він міг зрадити свою любов. Просто повірив в брехню і навіть не спробував у всьому розібратися. Значить, не так вже й вона йому була і потрібна. Знайшов привід розлучитися. Вона ні про що тепер не шкодувала. У неї була чудова сім’я, поруч з якою Надія відчувала себе дуже щасливою.

Як ви вважаєте, можливо Надії варто було вислухати Миколу?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector