Мені вже 27, я заміжня кохана дружина. Живу з чоловіком у квартирі, які допомогли мені купити батьки. У нас все добре, от тільки свекруха постійно пхає свого носа. До прикладу, старший брат мого Олега розлучився з дружиною через власну матір.
Вона не подивилася, що двох онуків залишає без батька. Їй було важливіше отримати від нього увагу. Наче сама не була молодою і не знає, як то, коли є робота і діти. Він хоча й рідко, але приїжджав! Тепер переїхав до неї, а вона тішиться, як дитина.
Вони з Настею прожили 6 років. Ми вже встигли з нею подружитися, хоча я лиш рік тому вийшла заміж за Олега. Та теж тепер ловлю від свекрухи гнівні погляди. Поняття не маю чим їй не догоджують невістки. Постійно робить якусь різницю між нами.
Я сама виросла в селі. Батьки з дитинства навчили їсти варити, на городі й біля худоби поратися. Вмію все. Звісно, що квартира не впала нам з неба, усією сім’єю важко працювали, відкладали кожну копійку.
Коли я поїхала вчитися до міста, то кожних вихідних поверталася, щоб батькам допомогти. Зараз я працюю головним бухгалтером на підприємстві, заробляю добре, можу повністю себе забезпечити.
І все одно приїжджаю в село, беру чоловіка. Але тепер там рідко є якась робота, ми скоріше відпочиваємо. А Олег корінний містянин, працювати так не навчений. І його мама жодного дня на городі не провела і їй від того аж очі на лоба лізуть:
– Перепрацюєте мого Олега! Він там собі щось зробить! Сину, будеш так ціле життя їздити, нащо тобі та селючка!? – постійно повторювала вона.
А коханому навпаки цікаво щось татові допомогти. Свіже повітря, та й розминка для тіла. А як він полюбив рибалити! Натомість батьки нам запаковують половину машини домашнім м’ясом, молочним, закрутками, крупами. Частину ми завжди даємо свекрусі й вона все радо приймає! Парадокс?
Добре, може проблема тільки в селі. Але ж попередня невістка була сама з міста. І батьки підприємці. Нащо було їх розлучати? Хоча причини ми досі не знаємо. Тому я не розумію її позицію. Боюся, що Олег теж почне слухати маму й ми розійдемось.
Недавно свекруха почала влаштовувати сцени. Прямо перед кожними вихідними їй ставало погано.
– Ой, сину не їдь! Мені зле, побудь зі мною!
Один раз не поїхав, другий. Потім ми зрозуміли, що вона це робить спеціально! Вирішили нікуди не їхати, довше поспати.
Чуємо, що хтось двері відчиняє ключем. Впевнено заходить, розмовляючи телефоном. Свекруха! Вона думала, що нас знову немає. Ключ ми їй дали на всякий випадок.
– Та, Олюню! Поїхали. Ой я не знаю скільки ще разів маю його просити. Ніяк не кинеться тієї селючки. Та, бачиш, зі старшим якось простіше було. Сказала Насті, що він гуляв, взяла і розлучилася. Ще трохи почекаю і з Олегом так зроблю! Вже купила жіночі труси, треба їх десь в сумку засунути, щоб вона помітила. Моя невістка страшно гонорова, одразу його кине.
Ми завмерли від почутого. Як вона так могла? І заради чого? Щоб тільки з нею хтось жив? Тут вона заходить і спальну і розуміє, що ми все почули. Миттєво її лице стає червоним як рак, а телефон випадає з рук.
Олег дуже образився на маму. Ми одразу все розповіли його брату і він з часом повернувся до своєї Насті. А зараз я не спілкуюся зі свекрухою. Вона попсувала стосунки зі своїми найближчими людьми!
Нащо вона це зробила? Невже навіть вибачення не попросить?
