– Христино, ти? Оце так зустріч! Як же я давно тебе не бачив! – сплеснув руками Олег і відразу вибіг із своєї дорогої автівки. Він не йшов, він біг назустріч Христині, яку випадково побачив на вулиці через майже 20 років.
Христина була не менше здивована, ніж Олег, бо знала, що він давно живе за кордоном. З їхнього містечка він поїхав, як тільки усе це сталося, відтоді вони і не бачилися, але спільні знайомі казали, що Олег з дружиною виїхали за кордон.
Той день Христина воліє не згадувати, але сумні спогади час від часу набігають на неї і не дають спокійно жити, а головне, рухатися далі.
Олег був старшим за Христину на 5 років, тож відразу захотів одружуватися. А Христина щойно лише школу закінчила, в університет поступила, якраз вчилася на першому курсі.
Дата весілля вже була призначена, навіть зал оплачений і гості запрошені, та й білосніжна сукня вже була вдома у Христини і чекала свого часу.
Але якось до неї зайшла дівчина, вона була вже з доволі округлим животиком, і повідомила, що у них з Олегом буде дитина, а Христині краще відступитися від нього.
Олег нічого не заперечував, він полегшено зітхнув, бо вже не треба нікому нічого пояснювати і просто зник з життя Христини, одружившись з тією дівчиною.
Відходила від цієї події Христина дуже довго, спочатку рятувалася навчанням, а потім роботою. Не помітила, як і час минув.
– Такої пропозиції більше не буде, тому думай добре, ти вже і так багато втратила, – картала Христину мама. – Владислав тобі небом подарований, будь-яка жінка мріє мати такого чоловіка біля себе, а ти носом крутиш.
Кілька днів тому Христині зробив пропозицію директор фірми, на якій вона працює. Христина за свої 38 років і сама зробила непогану кар’єру, але вона постійно вся в роботі, тому Владислав її і запримітив. До того ж, виглядає вона просто чудово, років на 10 молодшою за своїх ровесників.
Найбільше цій пропозиції втішилася мама, яка вже втратила надію, що донька їй внуків подарує. Мама була впевнена, що Христина погодиться, адже Владислав і справді дуже гідний чоловік. Звідки ж вона знала, що в місто повернеться Олег і знову все зіпсує.
Після тієї випадкової зустрічі Христина вже зовсім заплуталася. Олег просто не давав їй проходу, переконував її, що це доля знову їх звела, і що цього разу все буде інакше.
І Христина повірила, не зважаючи на всі мамині вмовляння, бо мала в серці ще любов до Олега. А він, щоб не втратити вигідне для себе одруження, швидко зробив пропозицію Христині.
– Про що ти тільки думаєш, дитино? Кинув раз, кине і другий. Та у нього двоє дітей в попередньому шлюбі, яких він має до пуття довести. Дружина з ним тому і розлучилася, що він лише багато обіцяє, але нічого не робить, – плакала мама, сподіваючись, що ще зможе переконати доньку не робити такого необачного кроку.
Настав день весілля. Олег у святковому костюмі, з гарним букетом білих троянд, стояв під РАЦСом і чекав наречену, яка чомусь затримувалася. Він уже уявляв, яким щасливим і безхмарним буде тепер у нього життя з такою дружиною.
Раптом на його телефон прийшло повідомлення з незнайомого номеру.
“Христина не прийде. Вона – моя наречена, і я її нікому не віддам, тим більше, тобі”.
Владислав не відпустив Христину, бо справді щиро кохав її.
Олег ще довго набирав Христину, щоб вона пояснила, що відбувається. Як це вона кинула його під РАЦСом? Але телефон Христини не відповідав. Вона змінила номер, бо в нове життя нічого старого брати не хотіла.
