Усі знайомі з виразом: “скільки людей – стільки й думок”.
Комусь не сподобаються твої брови, а хтось розкритикує зачіску. Потім скажуть, що одяг не той і взагалі варто трохи схуднути. Зрештою порадять прочитати книгу про саморозвиток і будуть переконувати, що пора й дітей народжувати. І це тільки початок…
Хочу поділитися історією моєї подруги. Вона у шлюбі з чоловіком уже 25 років і увесь цей час намагалася йому догодити. Вона підтримувала гарну фізичну форму, мучила себе дієтами, ходила зранку на пробіжки і одягала незручні туфлі, щоб подобатися своєму обранцю. Їй довелося полюбити жахи, які обожнював чоловік і отримувати насолоду від походів, в які він часто ходив. Під час одного з них, коли вона несла на спині важкий рюкзак, він розсердився і сказав: “Ти така стара, тому помалу повзеш”.
Як відреагувати на почуте? Якщо можна позбутися лишніх сантиметрів, то дату народження в паспорті не зміниш. П’ятдесят п’ять років даються в знаки і важкий рюкзак нести вже не так легко. Чоловік попрямував вперед, а дружина присіла і заплакала. Вона зрозуміла, що усе життя прожила за чужим сценарієм. Їй хотілося відпочивати на морі і ходити з подругами по магазинах, а не дивитися страшні фільми і дертися по горах.
Але через страх втратити чоловіка вона робила все, щоб йому догодити.
Та це була остання крапля, яка змусила її розвернутися, залишити важкий рюкзак і поїхати електричкою додому.
Це був вірний шлях. А дехто досі продовжує робити те, що їм не подобається. Але знайте, що одного дня ви також можете опинитися покинуті серед лісу, тому що стали занадто старі і повільно йдете з рюкзаком.
А ви згідні з цими словами?