Моя подруга дізнавшись, що я жодного разу не нарощувала нігті в салоні, купувала парфуми від Оріфлейм, а не Шанель, брала сукні у сестри, щоб не купувати на якесь свято, назвала мене жінкою економкласу.
Мене зачепило це, навіть образило. Спершу. Я одразу загуглила і знайшла в інтернеті ознаки жінки економкласу:
– мало речей в гардеробі, одяг недорогий, оновлюється рідко;
– речі купуються на розпродажах, а не в бутиках, добротні, але не модні;
– волосся без мелірування або фарбування, немає манікюру і педикюру;
– спідня білизна зручна, а не мереживна;
– кошти така дама частіше витрачає не на себе кохану, а на дітей, будинок.
Гадаю, таких жінок, як я вдосталь. То що ж тепер? Доведеться змиритись з цим і жити далі.
Ну не можу я віддавати щомісяця 400 гривень за манікюр. Буду себе потім мучити, що могла витратити ці кошти з більшою користю.
Я на дачі город маю, ціле літо руки в землі, який мені сенс з довгих розмальованих нігтів? Я краще насіння накуплю на ці гроші.
Так, економія на собі у мене вимушена. Я б, звісно, не відмовилась від походу у масажний салон, чи у косметологічний.
Або сходила на процедуру відновлення волосся.
Але я розумію, що жила без цього раніше і далі житиму. Від цього моє житя сильно не зміниться.
Я не ходжу в ганчірках, чи з жирною немитою головою. Я звичайна, проста жінка. Середньостатична, хоч і економкласу…
А зараз у суспільстві заведено виглядати як модель, з накачаними губами, попелястим волоссям, в костюмі Дольче і Габбана. І їздити на Бентлі або Ягуарі.
Не маєте? Тоді ви така, як і я…
Але не кожна жінка може так одягатись, фарбуватись і ходити по ресторанах. По перше, це не по кишені, а по-друге, це не потрібно.
Ну не подобаються комусь довгі нарощені нігті. Або незрозумілий модний одяг з бутіків. Або губи “качечкою”.
Краще простіше, природніше. Я гадаю, цьому теж має бути місце в суспільстві.
У мене ще є гумовці, старі спортивні штани і садові рукавиці – якби та подруга побачила мене в цьому “прикиді”, то зомліла напевно. Але я не соромлюсь. Вдягаю і йду на город. Туди інакше не можна. Не поїду ж я на дачу на підборах і кофті в стрази.
Мабуть, варто зрозуміти, що у кожної людини різний рівень життя. Тому стригти всіх під одну гребінку не варто.
Я люблю себе побалувати, але грошей на все точно не вистачить. Доводиться доглядати за собою бюджетно, засобами з мас-маркету. І я не вмираю ві цього, не стаю якоюсь не такою.
Але якби я і мала зайві кошти, то ніколи б не побігла колоти собі гути чи ботокс в лице. Я вважаю, що все треба робити з розумом.
І думаю, мене підтримає велика кількість жінок. І нехай усі інста-дівчата називатимуть нас жінками економкласу, ми будемо гордо носити це звання. Воно не повинно зачіпати нас.
А ви живете за яким принципом? Завжди при параді чи інколи і в спортивних штанах ходите, без макіяжу?
