Довгі роки практики і сотні консультацій дали мені зрозуміти, що будь-яка людина, незважаючи на свій вік, хоче одного – любові.
Саме тому мій вислів “Не існує діагнозу депресія, а є діагноз відсутність любові” став таким популярним.
Однак це почуття дуже парадоксальне. Воно залежить від кожної людини. Для того, щоб в цьому переконатися, розпочнемо з наукового пояснення.
Усі ми маємо певні потреби, без яких неможливе наше життя. Наприклад, їжа, вода, сон. Відсутність цих складників може привести до летальних випадків. Однак до цього списку варто додати схвалення і любов, адже ми живемо в соціумі і залежимо від нашого оточення.
Їсть і п’є людина самостійно, тому задовольнити потребу любові вона також має власноруч. Потрібно навчитися любити і цінувати себе, а потім це розділити з іншими. Почати варто з того, що людська особистість розвивається у трьох напрямках: тілесному, емоційному і розумовому.
Кожен з них однаково важливий і незамінний. Через дефіцит одного з напрямків людина не зможе почувати себе впевнено, тому почне шукати це на стороні. Таким чином вона може стати залежною від іншої людини, яка приносить їй комфорт.
Тіло
Тіло – це місце, де проживає наша душа. Ми намагаємося завжди бути в тонусі, але цей стан негативно відзначається на наших думках і почуттях. Ми починаємо відчувати внутрішню напругу.
Не забувайте розслаблятися. Періодично дайте своєму тілу віддихнути. Це допоможе йому відновлювати життєво необхідні ресурси.
Емоції
Ця сторона найважча. Якщо у людини запитати про її почуття, то у відповідь вона розповість вам про те, що думає, а не відчуває.
Слід розрізняти думки і почуття. Можна тримати свої емоції під контролем або намагатися не звертати на них увагу. Однак це не змінює того факту, що вони є і нікуди самі по собі не зникнуть. Це така ж частинка нас, як і будь-який інший орган. Суспільство намагається нав’язати свої стереотипи щодо того, як має почувати себе людина. Наприклад, кажуть, що потрібно проживати кожен день на позитиві. Та це дурниці, адже кожен з нас має право відчувати свої емоції. І нехай це буде радість чи смуток, але ви повинні залишатися собою.
Наше життя перестане бути повноцінним без різного спектру почуттів. Будьте щирими і відвертими самі з собою. Навчіться говорити зі своїм внутрішнім “Я” і аналізувати чому ви зараз почуваєтеся саме так.
За думками потрібно наглядати, бо в іншому випадку серед них можна загубитися. Це часто буває з людьми, які не бачать сенсу в своєму житті або навпаки, їхні цілі важливіші за саме життя. Тому не забувайте хоча б раз в тиждень подумати, а для чого ви живете? В якому оточенні? Що вам подобається, а що ні? Як можна змінити своє життя? Пам’ятаєте, що цього крім вас ніхто не зробить.
А ви згідні з думками автора?
