Наші дороги розійшлися, але я все одно вдячна тобі за все, що між нами було.
Мені хочеться подякувати за те, що в цих стосунках я могла бути собою. За те, що ти дарував мені відчуття безпеки і безтурботності. За те, що ти не звертав увагу на мій зовнішній вигляд і вважав красивою навіть тоді, коли я була без макіяжу та укладки.
Спасибі за підтримку і за віру в мене. Адже завдяки тобі я змогла впоратися зі всіма труднощами.
Незважаючи на відсутність хепі-енду, я вдячна тобі.
Після розлуки я досі не змогла оговтатися. У моїй душі неосяжна пустота, яка ще не втсигла нічим наповнитися. Я довго перебувала подумки з тобою та намагалася зрозуміти, коли все пішло не так.
Я відчувала, що розставання неминуче, але морально до нього я не була готовою. Мені не хотілося прощатися з нашим маленьким світом, де нам було так добре разом. Я відчувала себе щасливою і не хотіла відмовлятися від цього почуття. Хіба без тебе я зможу знову пережити той спектр емоцій? Здавалося, що ні.
Кохання осліпило мене і я не могла зрозуміти, що ми не підходимо один одному. Я відмовлялася чути і розуміти тебе, хоча твої слова були логічними. Мені було страшно прийняти правду. Кінець стосунків означав для мене кінець світу. Здавалося, що я ніколи більше не зможу покохати чи знайти когось кращого.
Та нашим відносинам завжди чогось невистачало. Тепер я розумію, що моєї любові було недостатньо. Якщо почуття щирі, то ми закохуємося не лише в іншу людину, але й в самих себе поруч з нею.
Кохання з однієї сторони не зможе бути тим чинником, який триматиме стосунки на плаву.
Та не варто засмучуватися. Адже такий досвід – це певний період життя зі своїми уроками, приємними моментами та можливістю краще пізнати власний внутрішній світ. Можливо, цей етап був необхідним на шляху до істинного щастя.
Я настільки прив’язалася до іншої людини, що не уявляла свого щастя без неї. Та це неправильна тактика, адже перш за все важливо бути самодостатнім і шукати це щастя всередині себе.
Інколи нам варто відмовитися від певних речей і проявити терпіння, щоб отримати щось дійсно цінне.
Я тривалий час намагалася підлаштуватися під когось. Намагалася догодити та виправдати чужі очікування. Та при цьому я забувала про себе і не йшла на поклик власного серця.
Наші відносини закінчилися, але я не забуду пережитих емоцій. Адже ми так щиро сміялися над смішними комедіями, міцно обіймалися вночі, з трепетом цілувалися. Кожна дрібниця відбилася у моїй пам’яті, кожен дотик, подих та слово.
Ти зміг змінити моє життя. Я стала іншою і зрозуміла багато речей.
Тепер я знаю, що повинна закохатися в того, хто дозволить мені закохатися в саму себе.
А як ви ставитеся до розставань?
