– Ти знову за своє? А рідній матері нічого не хотів подарувати? Що роками тоді їсти готує, пере і прибирає? От і котися до своєї Діани! – нервувалася Алла Петрівна.
– Не починайте знову свої істерики! Набридло! Не можу більше цього слухати! – син гримнув дверима і ще довго не повертався додому.
Жінка розплакалася і набрала свою подругу:
– Алло, Люська? Слухай, горе в мене!
– Що сталося, Аллочко?
– Син! Зрадив мене, уявляєш? З тією видрою! Добре, чекаю тебе!
Через 15 хвилин вони вже пили чай і обговорювали ситуацію:
– Він пішов на роботу і вирішив першу зарплату витратити на дівку! Золото їй подарував! А різній матері навіть цукерки не посмів купити! Я це розуміти? Хто вона йому, на один раз? Я рідна мати! Я мала отримати подяку!
– Що то за дівчина?
– Маринка, з його університету. Не знаю, кілька місяців зустрічаються! Але ще ні про що не говорить!
– Слухай. Ти себе згадай, коли вперше закохалася! Ти свого Ігоря була готова “богом” називати. А тут дивуєшся, що син дорогий подарунок зробив!
– Так вона його не заслужила! Це я доглядала його, коли він хворів. Я роками одягаю і годую його! Невже не заслужила хоч якоїсь подяки? Сама виховую вже стільки років! Лишній раз собі нічого не купувала, всі аліменти на нього витрачала!
– Може він хотів справити на неї враження?
– Мені байдуже на неї! Я подумала, що нарешті в сім’ї годувальник буде! Дзуськи! Де йому до матері є діло! Невдячний! Та і дівка мені не сподобалась. Подивимось чи вона буде варта такого подарунку!
Минуло кілька місяців. Сина забрали в армію.
– Мамо, дзвонив друг. Казав, що бачив Марину з іншим хлопцем. На мої повідомлення вона не відповідає! А розмовляти телефоном все немає часу! Що мені робити?
– Ой, лишенько! Та і я чула, що вона то з одним, то з другим машиною возиться. Я не хотіла тебе засмучувати. Не хвилюйся! Ти швидко її забудеш. Ще не одна така буде! Як повернешся, то не забудь забрати в неї той браслет!
– Ви що, це був подарунок! Так ніхто не робить!
– Ти добре подумай! Мати поганого не порадить.
На порозі стояв її худий син. Повернувся додому з букетом для матері:
– Ой, синочку! Які квіти! Ти так змарнів на личку! Але фігуру добре підтягнув! Нічого, я швидко тебе відгодую! Мий руки й проходь на кухню! Там все готове, тепленьке.
Син з апетитом їв мамин борщ. Він так хотів її домашньої їжі, а ці пампушки з часником. Зрозумів, що не цінував працю матері.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Синку, я вже поговорила з дядьком Толіком. Він чекає на тебе у своїй автомайстерні! Навчить усього, що вміє. Будеш першокласним спеціалістом. Ще й зарплату хорошу обіцяв!
– Дякую, рідненька! Обов’язково піду!
З часом син вбувся на новій роботі й вже отримав першу нагороду. Пішов у ювелірний магазин за сережками для мами. Вибрав золоті зі смарагдами, якраз під колір її очей!
– Мамо, я вдома! Тримай! Це тобі!
– Привіт! А що це ти приніс? – жінка з нетерпінням відкрила коробочку і побачила блискучі сережки. – Яка краса! Дякую, сину! А я вже думала, що ти став геть невдячним! Але ж до чого я їх носитиму? Точно! Зачекай.
Жінка пішла в кімнату і стала переглядати свою шкатулку з прикрасами.
– Ось! З цим браслетом буде саме те, що потрібно! – вона повернулась до сина.
– Якийсь знайомий браслет!
– Так! Ти дарував його своїй Маринці!
– Що? Як він опинився в тебе?
– Як? Пішла та й забрала! Ще не вистачало, щоб він залишився в неї! Знаєш скільки їй ще надарують такі наївні, як ти? Цей браслет мав належати мені! Вона навіть не хотіла його віддавати, але я наполягла!
– Ти як завжди! Якщо не запхаєш свого носа, то не переживеш!
– Ти так зараз думаєш! А з’являться у тебе власні діти, тоді зрозумієш, як не легко їх виховувати! Піду до своєї Люсі, похвалюся! Ні, краще запрошу її на каву! Алло, Люська! – вона задоволено вийшла з кімнати, їй не терпілося показати нові сережки.
Справді, батькам хочеться отримати від дітей подяку. Для когось буде достатньо теплих слів, а хтось хоче цінного подарунку. Адже вони витратили стільки часу і сил на їхнє виховання – нехай тепер віддячують і допомагають.
Чи правильно вчинила Алла Петрівна?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
– Люди, схаменіться. Ви хочете відібрати в хлопчика ті мізерні крихти? Ваші діти набагато кращі за вас. Вони навчилися співчувати та робити добро
Катерина не очікувала, що ця розмова настане так швидко, але вона давно прийняла рішення
“Мамо, не забороняй мені плакати”. Важливе нагадування всім батькам!
