Життя у Європі для багатьох українців було маловідомим. Звісно, з тих, що подорожували чи їхали туди працювати знали тутешні правила та порядки. Хтось, можливо, довго звикав до нового життя. Але через війну багато українців опинилися закордоном мало не вперше.
За останніх три місяці наші люди зрозуміли яке ж життя у Європі. Попри гостинність, допомогу та добре ставлення українці все ж сумують за домом. Виявилось, що наша країна таки відрізняється у деяких аспектах, що відповідають за комфорт та зручність у житті.
То ж за чим українці сумують найбільше?
Аби висловити подяку наші люди об’єднуються, щоб прибрати зелені території та пляжі. Українці переживають цілі спектри емоцій, серед яких найсильнішою є туга за рідним домом, ліжком та навіть ранковою кавою.
Та ставляться до наших людей у країнах Європи неоднаково. До прикладу, Польща зустріла переселенців з розгорнутими обіймами, даючи право не лише на житло, а й легальну роботу.
У Німеччині ситуація дещо напружена. Одним із факторів виступає те, що там живе багато переселенців з Росії. Тому позиція місцевої влади часом неоднозначна. Чого тільки вартий проросійський автопробіг у Ганновері, який обурив усіх українців.
Набридлива бюрократія
Українцям надають статус тимчасового захисту ЄС. Та щоб отримати його доведеться добряче потягатися з документи. Відомо, що ЄС та ООН виплачують переселенцям грошову допомогу. Але щоб її отримати спершу потрібно оформити ідентифікаційний код, а потім спеціальний банківський рахунок.
Але заповнити відповідні документи онлайн неможливо. Доведеться стояти у чергах мало не годинами. Дехто приходив за кілька годин до відкриття установи, щоб встигнути.
А в Іспанії з тим все ще складніше. Щоб повернутися до України доведеться зробити 2 документи, один з яких платний. По-перше, доведеться заповнити масу якихось анкет, а по-друге, чекати цілий місяць, щоб нарешті отримати той самий дозвіл.
В Ірландії, до прикладу немає зручних банківських додатків. Отримати соціальні виплати можна лише поштою, а відкриття банківського рахунку займе щонайменше 3 тижні. Українці з особливим теплом згадують Дію. Ця програма розроблена в Міністерстві цифрової трансформації України.
Харчування та медицина
Важко в це повірити, але не всі продукти можна знайти в супермаркетах чи кіосках, не говорячи про їх смак. До прикладу, одна переселенка, що зараз у Німеччині спробувала приготувати український борщ. Всі інгредієнти знайшлись, а от смак вийшов солодкавим.
Біженцям бракує смаку свіжих українських овочів, фруктів та зелені. На відміну від ЄС в Україні таки більш різноманітна кухня. Та і ціни дещо нижчі. Відрізняється і графік роботи таких магазинів. Як правило вони відчинені до 20, а неділями зачинені зовсім.
З медобслуговуванням теж нелегко. Ті ж черги та тривале очікування. В деяких країнах місцевим доводиться чекати місяцями, щоб потрапити на планових огляд чи до лікаря вузької спеціальності. Проте сама система охорони здоров’я в ЄС у рази продуманіша та якісніша, ніж в Україні. Це треба розуміти.
Попри труднощі, які відчули українці вони вже ж пристосовуються до нового життя. Але кожен мріє про якнайшвидше повернення додому.
А чи вам випадали схожі труднощі?
Фото з відкритих джерел
