Ми з молодшим братом ходили до школи. Одного дня я повернувся з уроків і побачив, як він хизується новеньким собачим нашильником. Реакція мати була цілком очевидною.
– У нашому домі не буде собаки! Ще її тут не бракувало. – суворо промовила вона.
Та брат не слухав, гордо пішов до своєї кімнати й повішав його над ліжком. Гарно вийшло. Тато зайшов і спитав:
– А де взяв гроші на це?
– Назбирав. Поступово відкладав кілька місяців.
– Ясно – відповів батько. – Значить ти стільки днів вже хочеш собаку… – продовжив він.
– Я теж дуже хочу! – втрутився я, хоча насправді мрію про неї ціле життя, але щоб не образити брата, який назбирав і купив нашильник відповів. – Цілий тиждень, як мрію!
Брат навмисне відкладав гроші, які йому давали в школу на їжу.
– Мріяти не шкідливо – додала мати й пішла по своїх справах.
Ми з братом сіли робити домашні завдання, як зазвичай. Він розв’язував свої прості приклади, а я мучився з дробами. Ми час від часу підіймали погляд на той нашильник і милувались ним.
– То виходить, якщо додати твої дні й мої, що ми мріяли про собаку – вийде сто два дні. Сто два дні нездійсненної мрії.
– Це сумно – раптом втрутився тато, який поруч читав газету. – Але нездійсненних мрій не буває. Якщо вона правильна, то обов’язково здійсниться.
Настала субота, ми звикли усі разом снідати, а потім дивитись телевізор, але тато кудись пішов з самого ранку. Ми чекали на нього кілька годин, а потім він раптово повернувся і застиг на порозі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Додайте до своїх ста чотирьох днів ще 32 роки, один місяць і десять днів.
А потім обережно розкрив пальто і витягнув з нього пухнасте кольорове цуценя з блискучими карими очима, яке уважно на нас усіх дивилося. Ми з братом аж заціпеніли від неочікуваності й стояли, як вкопані. До коридору ввійшла мати й всі ми чекали на її реакцію.
– Додайте ще двадцять сім років, три місяці й двадцять днів. – а сама пішла до шафи й дістала колись давно заховану жовту собачу миску.
А ви маєте якусь “нездійсненну мрію”?
Невістка запросила нас на свій ювілей в ресторан. Настрій зіпсувався, коли ми побачили святковий стіл
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Гарний рецепт смачного торта «Бите скло». Рідним сподобається
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
10 фото дитинчат видр, які піднімуть вам настрій навіть в найгірший день
Аджика з кабачків — в рази смачніша від традиційної. Встигніть запастись на зиму
Моя свекруха замовила на ювілей таке, від чого в мене очі на чоло полізли
Смачний та ніжний торт «Спартак» за простим та швидким рецептом
Чому ніколи не варто повертатися до того, хто заподіяв вам біль
Дослідники розповіли про 6 причин, за якими чоловік закохується
– Тільки не кажи, що Алла знову “на годинку”, – сказала я, коли Вадим утретє перевернув телефон екраном донизу. Він зітхнув так, ніби це я щось зіпсувала. Вадим народився 31 грудня о десятій вечора, і в його сім’ї це чомусь означало одне: день народження в нього, Новий рік у всіх, а біля плити стою я.
Ніхто не кинувся Нелі співчувати, коли її чоловік пішов до молодої жінки. Кожна з нас думала приблизно однакове: «От тепер подивимося чи так буде їй усмішка блаженна з лиця не сходити, чи будуть такі прикраси та одяг, от тепер дізнається, як то життя прожити, як ми».
Родзинкою моїх заробітків стало те, що я купила машину. Чоловік мій спочатку відмовлявся, а потім пішов і здав на права. Щоб машина не простоювала, Іван почав таксувати, і я не мала нічого проти, адже це зайва копійка в сім’ю. Чоловік живе сам в нашому будинку, принаймні, я так думала. Бо донька, яка до батька іноді заїжджає, побачила, що до нього часто приходить одна і та ж жінка. Іван спочатку все заперечував, розповідав, що це його давня знайома, але потім він зізнався доньці, що він закохався в цю жінку і збирається зі мною розлучитися як я приїду
Не поспішайте гніватися на Бога, коли Він руйнує ваші плани. Ось чому…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
Коли я побачила свідоцтво про народження своєї доньки, то зрозуміла – треба втікати від чоловіка
Не думав, що одного дня прокинуся з думкою, що життя ніколи не буде таким як раніше. Все виправила записка від дружини
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
