Ніколи не піддаюся дитині у настільних іграх, навіть якщо її це дуже засмутить

У школі часто влаштовують різноманітні змагання та конкурси. Кожна перемога для дитини – це нові сили, натхнення та мотивації рухатися далі. 

Але конкуренція – це добре чи погано? Суперечки щодо такої теми вже тривають досить довго і звісно, що досі не знайдено відповіді на таке запитання. Наприклад, хтось стверджує, що конкуренція спонукає дитину рухатися далі та є чудовим прикладом мотивації в майбутньому. Якщо у дитинстві вони долали всі труднощі та ніколи не здавалися, то стануть чудовими бізнесменами – саме такий внутрішній стрижень потрібний для цієї професії. 

Однак, є батьки, які вважають, що конкуренція – це погано. Адже, коли дитина програє, то вона починає руйнувати самооцінку та ненавидіти інших, які перемогли її. Вона вважає, що не здатна рухатися далі, тому у неї зникає мотивація та просто рухається по течії.

Конкуренція насправді існує всюди. На дитячому майданчику, у дитсадку, школі, університеті та навіть на робочому місці в офісі. Однак, чи справді це явище відіграє таку велику роль, як про неї пишуть різні психологи та дослідники у своїх статтях?

Мета конкурсів – об’єднати дітей разом.

Звісно, що у школі часто влаштовують різноманітні спортивні змагання чи конкурси талантів. Однак, такі заходи не мають на меті показати, що у колі є один найкращий учень, а решта – ніхто. Насправді завданням таких заходів є згуртувати клас у єдину команду та допомогти один одному. Але часто батьки сприймають ці конкурси як просто показ того, наскільки у тебе гарна дитина і яка ти чудова мати чи батько. Саме слова та вчинки дорослих породжують у школярів фанатичне прагнення до перемоги. Коли ж малюк не отримує бажане, то старші часто можуть потурати його за такий промах. Як результат – у дитини виникає депресія та апатія не тільки до власних інтересів, але й до колективу. Психологи радять не “насідати” на малюка та дозволити йому самостійно досягнути бажаної мети. 

Перемога – це не те, що насправді потрібно кожному. 

Головним завданням батьків у такій ситуації – це підтримка. Потрібно вміти пояснити дитині, що програш насправді не є чимось поганим у житті. Насправді він показує нам всі наші недоліки та хибні кроки. Тому варто не дорікати, а показати, де саме були хибні кроки та недоліки. Звісно, що така приємна підтримка допоможе малюку знову повірити у свої сили та розуміти, що на шляху може бути багато перепон та головне завдання – вміти їх швидко долати. Здорове мислення допоможе вивчити свої недоліки та удосконалити переваги. Згідно зі словами Тімоті Ганна, дитячого нейропсихолога та співавтора документального серіалу “Дитячий геній: Битва найкращих”:

“Діти беруть участь у різноманітних змаганнях тільки для того, щоб зрозуміти свої внутрішні сили та на що вони насправді здатні. Конкуренція допомагає загартувати дух та виробити такі риси характеру, як наполегливість та комунікація з навколишнім світом.”

Найголовніші правила. 

Часто батьки навмисне піддаються своїм діткам. Адже нехай вони відчують себе переможцями та матимуть сили рухатися далі. Однак, один користувач платформи Redditt не погоджується з таким правилом. Чоловік написав:

“Я ніколи не піддаюся дитині у настільних іграх чи футболі, знаючи, що це може її сильно засмутити. Хочу, щоб малюк розумів, що потрібно завжди докладати максимум зусиль, щоб досягти бажаної мети. Навіть якщо її суперник – рідний батько.”

Більшість дорослих погодилися з думкою чоловіка. Однак, були й такі користувачі, які осуджували його за такі вчинки. Мовляв, це матиме негативні наслідки не тільки у його спілкуванні з дорослими, але й дитина зможе закритися від батьків та своїх друзів. Часті програші будуть тільки зменшувати сили та мотивацію рухатися далі. Як наслідок – погані оцінки, невміння спілкуватися з однолітками й дорослими. 

Здорова конкуренція. 

Найважливіше правило у колективі – це уникати негативу та образ. Звісно, що така конкуренція для кожного з нас є перевіркою на людяність. Чи зможемо ми виграти без приниження честі інших людей? 

Ось переваги нормальної конкуренції у дитячому колективі:

1. Вміння адекватно реагувати на власні невдачі та боротися з ними.

2. Налагоджувати спілкування серед однолітків та підбадьорювати один одного.

3. Здобути або ж вдосконалити свої вміння.

4. Бажання брати участь далі у таких конкурсах.

Які ж недоліки конкуренції, де кожен сам за себе? Ось перелік:

1. Розчарування у власних силах, як результат – дитина стає аутсайдером у колективі.

2. Депресія.

3. Негативне ставлення до подібних конкурсів надалі та зневіра у перемозі. 

Однак, не перемога – це не те, що потрібне дитині. Весь час батьки повинні допомагати малюкові долати перешкоди та підбадьорювати добрим словом. Таким чином, він знатиме, що у нього вірять та люблять. 

Програш – це нормальне явище. 

Наприклад, ваша дитина не посіла перше місце у змаганні з бігу. Потрібно більше часу приділяти тренуванням. Програш показує всі слабкі сторони, однак їх можна виправити. Завдяки критиці та наполегливості дитина зможе виграти у наступному змаганні. Не потрібно порівнювати вашого малюка з іншими, мовляв, вони набагато кращі за тебе! Навпаки – допоможіть йому побороти страх програшу та мотивуйте рухатися далі. Негативні емоції не будуть додавати стимулу здобувати перемогу. Хороші слова – найкраща мотивація.

“Ти повинен перемогти” – часто чують діти від старших. Однак, настав час боротися з таким стереотипом та направити малюка в інше річище. Наголошуйте на самому процесі, а не результаті. Наприклад, коли дитина зосереджена на участі, то вона може надалі:

1. Розвивати свої навички або ж здобувати нові.

2. Розширити свій кругозір та щоразу ставити вищу планку щодо цілей у житті.

3. Вміти знайти вихід з ситуації та приймати поразку як нормальне явище. 

Такі переваги допоможуть їй з легкістю долати труднощі у дорослому житті. 

Гонитва за перемогою матиме багато негативних наслідків. Адже часто батьки женуться за власними мріями та цілями не без допомоги дітей. Немов намагаються задовольнити власні потреби завдяки юному вікові своїх малюків. Не потрібно так тиснути на них, адже по суті ви просто позбавляєте їх можливості стати самостійними. Діти з часом виростають й просто не знають, ким вони хочуть стати й взагалі – яка мета їх життя?

Чи погоджуєтеся ви з такими тезами у статті? А які у вас є правила щодо виховання дитини? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector