Під час першого знайомства зі свекрухою я вже знала, що вона дуже корислива людина. Вона не втомлювалася розпитувати мене про те, скільки я заробляю, ким працюють мої батьки, чи є у мене власна квартира.
Коли я відповіла, що житла, яке було б лише моїм, у мене немає, вона ніби трохи засмутилася. Але Максим заспокоїв мене, сказав, що після одруження ми житимемо разом в його власній квартирі, яку батьки подарували йому, коли він закінчив університет.
Я запропонувала зробити там ремонт. У мене були свої заощадження, тож ми спільно домовилися перетворити стареньку квартиру на затишне сімейне гніздечко, про яке я завжди мріяла.
Весілля я не хотіла. Усі ці пишні святкування – зовсім не про мене. Але свекруха наполягла, сказала, що хоче одружувати єдиного сина так, щоб потім людям не соромно було в очі поглянути.
Я, звісно ж, погодилася. Знала би, чим це все закінчиться, ніколи б не вдягла те біле плаття.
Валентина Степанівна взяла організацію свята на себе, ніхто й не заперечував. Це була її ініціатива і її бажання.
Тож уявіть собі наше здивування, коли в самісінький день весілля вона підійшла до нас і заявила, що усі подаровані гроші ми просто зобов’язані віддати їй.
– Як це? Чому? – питала я.
– Дитинко, а хто тобі таке розкішне весілля організував? Ти думаєш, що я на це кілька копійок витратила, чи що?
– Мамо, але ж ми тебе про це не просила. Це була твоя ідея. Ти обіцяла, що все візьмеш на себе. Вибач, але гроші ми хочемо вкласти в нашу весільну подорож.
Після тієї хвилини наше весілля перетворилося на справжнє жахіття. Свекруха влаштовувала постійні скандали, чіплялася і принижувала нас із Максимом перед усіма гостями.
Якби не її чоловік, мій свекор, гадки не маю, що було б далі.
Макс просив мене не засмучуватися, хоча мій настрій того дня вже ніщо не могло виправити.
Добре, що ми таки зробили по-своєму – поїхали на кілька тижнів до Італії. Це була найкраща відпустка за все моє життя.
Шкода, що щастя тривало недовго. Коли ми повернулися додому, то не змогли відкрити дверей власної квартири.
Мучили той замок доти, доки з квартири не вийшла молода сім’я, яка повідомила нам, що Валентина Степанівна здала в оренду їм це помешкання. Нам бракувало слів для того, аби щось сказати, але ми розповіли усю правду про ситуацію, що склалася.
Сторонні люди просто не могли повірити, що мати здатна так підставити рідного сина через якісь гроші.
Максим захотів побачитися з матір’ю і все з’ясувати. Він був дуже розлючений, як і я.
– Як ти могла так вчинити, мамо?
– Я теж частина цієї сім’ї, тож маю право робити те, що хочу.
– Ти вижила нас з нашої ж квартири! Якщо ти іще раз втрутишся у моє особисте життя, то я більше ніколи не з’явлюся на порозі твого дому, – рішуче сказав чоловік.
Схоже, ці слова налякали свекруху, якій стало соромно за свої вчинки.
Минув місяць, і ми нарешті повернулися до рідної домівки. Валентина Степанівна навідується до нас дуже рідко. Свекор каже, що їй совісно нам в очі дивитися.
Ми її пробачили, але ставимося до неї з особливою обережністю.
Що можете сказати про свекруху дівчини?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
