Друзі – це ті люди, які підтримують тебе і в горі, і в радості. Але іноді мені здається, що дружба – це вигадка, яка до реального життя ніякого відношення не має.
Того ранку усі мої плани пішли під укіс. Я хотіла потішити дітей та чоловіка смачними млинцями, але коли витягла молоко, то зрозуміла, що воно чомусь за один день прокисло. Варто було мені занурити руку в холодильник, як одразу стало все зрозуміло – він не працює.
Довелося моїм рідним їсти на сніданок ті продукти, які дуже швидко зіпсувалися б без потрібної температури. Іван поспішав на роботу, дітей він відвів до садочку, а я почала вирішувати проблему з холодильником. Зателефонувала майстрові, і він пообіцяв, що заїде до нас за 2 години.
За цей час я рятувала вцілілі продукти. Добре, що надворі була п’ятниця, тому за сімейною традицією у нас був день вареників. Заморожений картопляний делікатес довелося винести на балкон. Банки із соленими огірками та помідорами переїхали туди ж. З морозилки довелося витягти заморожені овочі та фрукти – чудова нагода зварити дітям смачний та корисний компот і приготувати собі на обід овочеве рагу.
Коли прийшов майстер ремонту, мій холодильник вже був готовий до огляду. Але на мене чекали невтішні новини: була зламана якась деталь, якої в чоловіка не виявилося при собі, тож доведеться чекати до завтра, аби він встиг її замовити.
– Добре, що у мене в холодильнику були одні вареники, – з полегшенням зітхнула я.
– Вам іще дуже пощастило, а то ж довелося б до завтра розпрощатися з горою продуктових запасів, – слушно зауважив майстер.
Домовившись про завтрашню зустріч, чоловік пішов.
Я вирішила, що така оказія – це чудова нагода відпроситися з роботи і забрати раніше дітей із садочку. Зможемо погратися, якось цікаво провести час. Треба ж шукати у всьому хоч краплю позитиву. От мені це вдалося.
Коли я забрала дітей, ми ще довго прогулювалися парком, де й зустріли мою подругу Любу. Вона живе зовсім сама, тому, аби прикрасити чимось свою самотність, вона часто навідується до мене в гості після роботи. Мій чоловік повертається з офісу досить пізно, тож часу на балачки нам цілком вистачає.
– Привіт, Галинко, гуляєте?
– Так, звільнився день, то чому б не прогулятися, – відповіла я.
– Може, зайду до тебе, як зазвичай, побалакаємо?
– Звісно, але в мене вдома суцільний безлад, холодильник зламався. Увесь ранок намагалася привести кухню до ладу.
Коли ми зайшли до квартири, я відразу взялася варити вареники. Діти після прогулянки на свіжому повітрі були дуже голодними, тому наминали за обидві щоки.
Решту зварених вареників я поклала в миску і накрила рушничком.
– Гей, подруго, ти вареники не накривай, я зараз їх їстиму, – впевнено і серйозно заявила Люба.
– Вибач, але вони не для тебе. Те, що залишилося, для мого чоловіка. Навіть собі одного не припасла. Тому сьогодні можу вгостити тебе хіба чаєм.
Не очікувала я, що відмова в тарілці вареників викличе у Люби шквал агресії.
– Не знала я, Галька, що ти така жадібна. Твого чоловіка підвищили, то ти вже й крихту їжі людині пошкодувала. Налила мені того чаю, і я ще маю тобі подякувати?! – кричала вона.
Я навіть не знала, як реагувати. Спершу навіть думала, що це подруга просто невдало жартує.
– Любо, пробач, але сьогодні все так дивно склалося. Та й ти теж особливою щедрістю не відзначаєшся: скільки разів до мене навідувалася в гості, а жодного разу ані одного гостинця не принесла.
Після цих моїх слів Люба розвернулася, відчинила собі двері і, демонстративно грюкнувши ними, пішла.
Я декілька хвилин не могла прийти до тями, в голові крутилася думка :”Що взагалі відбулося?!”
Коли додому повернувся мій Василь, я розповіла йому про цю ситуацію, а він відповів:
– Я зовсім тебе не розумію, навіщо тобі взагалі така подруга, яка хоче тебе тільки використовувати. Хіба ж це можна назвати справжньою дружбою?!
Обурившись, я почала захищати Любу, але коли мої аргументи на користь її порядності вичерпалися, в глибині душі я зрозуміла, що чоловік має рацію.
Так і завершилася наша дружба. Сусіди потім іще довго обговорювали усе, що між нами трапилося. Навіть розбилися на 2 табори: захисники Люби і ті, хто вже знав, для чого ж насправді вона заводить “друзів”.
Кого з подруг ви підтримуєте?
Чи погоджуєтеся з чоловіком Галини?
