– Його матір має право жити у їхньому домі, – кажуть родичі мого чоловіка. Знайомі також критикують мене, але тільки за спиною.
Моїй свекрусі 82 роки. Наталя Петрівна має багато хвороб і важить близько 150 кілограмів.
– Можливо, заберіть Наталю до себе? – почала пропонувати її племінниця. – Добре, що ви кожного дня до неї в гості навідуєтеся. Але якщо щось трапиться? Тим паче Костя – її єдиний син.
Справді, ми – найближчі родичі у свекрухи, яка вже протягом 5 років не виходить за межі своєї квартири. Сили немає. Хоча 30 років тому вона була енергійною і здоровою жінкою.
– Оце і є твоя наречена? – невдоволено сказала мати.
Звичайно, що після таких слів я розвернулася і пішла геть з їхнього дому. Костя пішов за мною. Він був добрим і шанобливо ставився до старших, але командувати собою не дозволяв.
– Не ображайся, – намагався він підбадьорити мене. – Це не в тобі справа, а в моїй матері. Характер у неї такий.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Зрештою, ми одружилися. Зі свекрухою спілкування так і не склалося. Ми з чоловіком багато працювали, щоб купити власну квартиру. Згодом продали її, бо вирішили побудувати дім. До Наталі Петрівни в гості практично не приїжджали. А все тому, що вона не лише Костю налаштовувала проти мене, але й іншим родичам розповідала, що я не даю її синові допомагати матері.
Раптом свекруха вирішила переїхати до сина в місто. Оскільки у неї не було достатньо грошей, щоб купити квартиру вона запропонувала:
– Давайте домовимося: ви мені гроші на квартиру дасте, а я перепишу її на внука.
Та коли діло дійшло до оформлення документів Наталя Петрівна заявила, що хоче бути власницею квартири. Мовляв, ми можемо її обдурити і викинути на вулицю, а так вона буде почуватися в безпеці.
Жінка вчинила справжній скандал в нотаріуса, свідками якого стали всі клієнти та працівники. Було соромно. Довелося записати квартиру на матір чоловіка. Після цього вона хутко переїхала в нове житло, де ще навіть не закінчилися ремонтні роботи.
Пройшов місяць і свекруха почала скаржитися:
– Невістка обрала для мене найгіршу квартиру, поки син був на заробітках. Плитка відвалюється, підлога скрипить! Обдурила мене, що вони додали більшу частину суми, бо ця халупа точно того не вартує!
– Мамо, навіщо ти так говориш? – не розумів Костя. – Ти ж сама допомагала обирати квартиру. Тоді тобі все подобалося. Хочеш переробимо ремонт? Плитку іншу купимо і паркет поміняємо?
– Я вже мушу до кінця життя мучитися в цих умовах, бо дихати пилюкою і фарбою мені шкідливо. Хай радіє невістка, бо спадок я все ж залишу, – відказала Наталя Петрівна.
Бабуся ніколи не любила свого онука. Вона ставилася до нього з байдужість. А от до племінниці Віри у неї були теплі почуття. Їй жінка і подарунки робила і увагу завжди приділяла.
Згодом здоров’я свекрухи погіршилося. І не дивно, адже вона жила на булочках з салом. Лікарі виписали їй дієту. Мені довелося приходити і готувати для Наталі Петрівни.
– Та ти хочеш, щоб я швидше в домовині опинилася! – скаржилася свекруха. – Добре, що у мене є Вірочка. Вона завжди приносить мої улюблені страви.
І як мені з нею спілкуватися? Пройшло декілька років і стало ще важче. Тоді Віра й почала розмову про те, що мені потрібно забрати свекруху до себе, бо їй потрібен постійний догляд. Костя також давив на жалість, мовляв, це ж його рідна ненька.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Я з нею поговорив. Вона не буде тобі дошкуляти, – переконував чоловік.
– Гаразд, але у мене є дві умови, – поставила я Наталю Петрівну перед фактом. – Усі будуть їсти те, що я приготую, тобто жодних тістечок, пирогів чи сала. І ноги Віри у моєму домі не буде.
– То я не зможу ні гостей приймати, ні готувати на власній кухні? – обурювалася свекруха. – Я на таке не згодна.
– Як хочете, – сказала я.
Зрештою, свекруха залишилася жити у своїй квартирі. Мені все одно довелося постійно приходити до неї в гості. Щодо Віри, то вона лише підтримувала жінку морально. А Наталя Петрівна спеціально при мені говорила:
– Вірочко, мені так сумно. Від невістки нічого доброго не дочекаюся. Мені її кефір та дієта вже остогидли. Коли ти до мене в гості? Через тиждень? А раніше? Не можеш? Робота? Гаразд. Я чекаю. Але обов’язково візьми з собою торта.
– Знаєте, робіть тепер, що хочете. Я вам кожного дня прислуговую, хоча добиратися сюди треба годину. А ви мені навіть “дякую” не скажете, зате яка Віра молодець, що раз в місяць приходить в гості з тортом. А їй, між іншим, 15 хвилин їхати, – одного разу не витримала я.
Та останньою краплею стала наступна розмова:
– Ой, Віруню, біда сталася. Зник мій золотий ланцюжок з хрестиком. Куди ж іще? Невісточка була вчора у мене в гостях. Я заснула, а коли прокинулася ні золота, ні невістки. Не може дочекатися, коли нарешті весь мій спадок їй дістанеться.
Я саме принесла тарілку з супом. Поставила її на тумбочку, а сама нахилилася і підняла із землі ланцюжок свекрухи. Мовчки вручила їй.
Все закінчилося тим, що я вирішила відіслати свекруху в притулок. Мені надоїло прислуговувати їй і бігати на два будинки. Чоловік зрозумів мене, а родичі – засуджують. Нехай Віра за нею доглядає, якщо я така погана невістка. Ні квартири, ні спадку мені від неї не потрібно.
А що ви думаєте про вчинок жінки?
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
