Після весілля ми з чоловіком добре ладнали. Мені здавалося, що наші стосунки ідеальні. Однак моя подруга одразу попереджала, що рано робити висновки, адже декрет стане справжнім випробуванням. Я не сприймала її слова всерйоз, але тепер, коли у мене є діти, розумію, що вона мала на увазі.
У нас двоє синів. Одному 4 рочки, а іншому 1,5. Спочатку, ми не планували, що між нашими дітьми буде невелика різниця у віці. Та доля розпорядилася по-іншому. Зрештою, брати краще будуть розуміти один одного, а я зможу відсидіти декретну відпустку, а потім повернутися на роботу.
Поки що мені доводиться тільки мріяти про кінець декрету. Ще більше мене засмучує та ускладнює ситуацію те, що поведінка мого чоловіка дуже змінилася.
Раніше він брав активнішу участь у вихованні першого сина. Робив все, що я просила. На вихідних вночі він прокидався до малюка, вечорами гуляв з коляскою, а ще допомагав купати і возити на чергові огляди в поліклініку.
Також чоловік робив побутові справи. Міг і пропилососити, і посуд вимити. А зараз все кардинально змінилося. Його можна побачити або на кухні, або за комп’ютером. Не дочекаєшся від нього помочі ні з дітьми, ні по господарству. Навіть грошей мені не дає, мовляв, я і так в декреті.
Тепер від нього можна почути лише претензії і скарги. Якщо відірвати його від ігор, то він буде довго невдоволено бурчати.
– Копія мого колишнього чоловіка, – каже подруга. – Наш шлюб закінчився розлученням. І це з однією дитиною, а у тебе аж двоє…
Минулого тижня в пятницю чоловік навіть не прийшов вночі додому. Він ще з роботи подзвонив і поставив мене перед фактом, що йде віддихати з друзями. Я була проти, адже старший син прихворів, а молодший дві ночі поспіль не міг спокійно спати.
Натомість чоловік сказав, щоб я попросила свою матір допомогти з дітьми. Але хіба у них немає батька?
Та він нічого не хотів слухати, тому кинув слухавку і вимкнув телефон. Таке він утнув перше.
Я не могла заснути тієї ночі і час від часу намагалася додзвонитися до чоловіка, але всі спроби були марними.
Настав ранок. Я наважилася подзвонити до свекрухи. Чоловік повчає думку матері і завжди прислухається до неї. Незважаючи на те, що Світлані Семенівні вже під 60, вона сучасна жінка, яка досі працює і доглядає за собою. Бабуся ніколи не забуває про онуків і регулярно приїжджає в гості, хоча залишитися з ними наодинці не наважується.
Раніше я ніколи не розповідала їй про наші сімейні негаразди, але цього разу не витримала. Сказала, що її син не хоче допомагати мені ні з дітьми, ні з хатніми справами. А цієї ночі взагалі загуляв і не прийшов додому.
Прошу свекруху поговорити з ним. Кажу, він до ваших слів точно прислухається, а в іншому разі наша сім’я скоро розвалиться.
Однак я не очікувала, що Світлана Семенівна з байдужістю відреагує на мої слова. Вона не дала договорити і сказала, що її син дорослий чоловік, який має свою голову на плечах. Нехай він сам розбирається в особистому житті, а вона виховувати його більше не збирається.
– Мене ніяк не стосується те, що між вами відбувається, – категорично сказала свекруха. – Мене не хвилює, де він ночує і чи займається вихованням дітей. Ти повинна про це говорити з ним. І взагалі варто задуматися, що є причиною його поведінки? Можливо, тобі варто почати зі змін в собі.
Зрештою, чоловік повернувся додому, але жодних пояснень я не дочекалася. Не знаю, як мені вчинити. З одного боку, задумуюся про розлучення, а з іншого хочеться врятувати сім’ю. Шкода, що у мене немає людини, яка б підтримала в цій складні ситуації.
А як би ви вчинили на місці жінки?
