Здавалося б які проблеми найчастіше у нас асоціюється з грошима? Їх відсутність? Невміння інвестувати? Страх витрат? І ще багато типових заморочок. Якщо копнути глибше, стає зрозуміло, що це лише наслідки виховання, певного способу життя і звичок.
Про це ми і поговоримо у цій статті. У мою службу психологічної підтримки звернулася дівчина. Вона відчувала себе спустошеною і неповноцінною, а все через гроші
Ця історія вразила мене до глибини душі. Послухайте її і ви.
Дівчині був 21 рік. коли вона зрозуміла, що час фінансово планувати майбутнє. На той час у неї був невеликий дохід, але це вже краще ніж нічого. Моя клієнтка вирішила відмовляти собі у всьому і майже всю зарплату віддавала на депозит.
У дівчини була ціль заради якої вона перестала купувати новий одяг, обирала лише найдешевші продукти, не ходила погуляти з друзями і навіть не їла в їдальні на роботі. Тоді їй здавалося, що лише так можна у майбутньому жити добре.
У дівчини є сестра, яка старша за неї на 2 роки. Батьки вирішили допомогти і подарували дочкам двокімнатну квартиру у передмісті. На той час дівчатам було 22 і 24 роки. Жити разом сестри змогли недовго. Одна хотіла спокою, інша гучні вечірки. Дівчата мали різні погляди на харчування, ведення побуту і тому постійно сварилися.
Минув рік.
Сестри так і не змогли домовитися.
Одного дня до кімнати молодшої зайшла старша, аби поговорити. Сестра запропонувала моїй клієнтці викупити її долю у квартирі. Справа вся в тому, що старша вирішила кардинально змінити життя: переїхати до курортного міста і там займатися манікюром.
Моя клієнтка прийняла пропозицію сестри. У неї на рахунку якраз зібралася потрібна сума.
Так дівчина стала єдиною власницею квартири. Але це не додало їй щастя. Моя клієнтка вирішила переїхати у столицю і купити житло там. А для цього треба працювати ще більше і дозволяти собі ще менше.
Дівчина жила у такому шаленому ритмі до свого Дня народження. А потім вона зрозуміла, що втомилася бігти стільки років за незрозуміло чим. Що далі? їй вже майже 30. А за плечима ніяких спогадів, лише робочі будні, відсутність друзів.
Вона доросла жінка у розквіті сил, а з дзеркала на неї дивиться вимучене, втомлене сумне лице.
Моя клієнтка вирішила навчитися радіти життю. Для цього вона купила красиву сукню і пішла у кафе.
Ось як жінка описує цю ситуацію:
Я так давно не купувала нових речей. Зайшла у торговельний центр і ледь не скрикнула від захоплення: скільки ж усього гарного! Коли вирішила поміряти сукню, була вражена: із дзеркала на мене дивилася принцеса. Та я довго не могла відважитися на покупку. Всередині моєї голови пульсувало: “витрачаєш гроші на ганчірку”, “нащо тобі треба ця сукня”, “краще б на депозит поклала і не займалася марнотратством”. Я плакала, бо вперше за стільки років відчула себе жінкою, а не роботом. Мене взяла злість. Переборола свої упередження, купила шикарне плаття, пішла у ресторан. І знову у голові: “вдома дешевше”, “витрачаєш гроші незрозуміло на що”. Досить, більше не можу відкладати життя на потім. Хочу усе тут і зараз. Я пішла до психолога, аби він допоміг змінити мій спосіб мислення. Завдяки своїм рішучим крокам у мене почалося життя, замість існування.
А ви що думаєте з цього приводу?