Ми з Романом зустрічалися 4 роки і навіть планували побратися. Сама я родом з міста, а мій обранець з села. У перший рік наших стосунків я добре ладнала з його батьками.
Одного разу ми приїхали до них в гості. У той час як його батьки поралися у дворі, ми були в домі. Я вимила посуд після вечері, а Роман зауважив, що потрібно протерти стіл. Однак я не бачила навколо себе відповідної ганчірки. Вирішила запитати, а у відповідь почула, що можна витерти тою, якою мила посуд. Для хлопця це була абсолютно нормальна ситуація, але не для мене.
Саме його батьки запропонували мені жити разом з ними в селі. Однак вони не ходили на роботу, а Роман їздив на заробітки в Польщу. Виходить, що я наодинці проводила б з ними увесь свій час.
Однак це ще зовсім не означало, що ми з Романом зможемо одружитися. Адже невістка проходить у них ретельний відбір. Спочатку майбутні свекри пів року будуть спостерігати за мною, щоб зрозуміти, чи гідна я господиня і зможе впоратися зі сільським життям.
Звичайно, що мені це не сподобалося. За давнім звичаєм дружина переїжджала жити в дім чоловіка, а зараз виходить, що лише на випробувальний термін. Своє невдоволення я висловила Роману.
Сталося так, що його матір почула цю розмову. Після цього вона буквально зненавиділа мене. Жінка наполягала на тому, щоб Роман розійшовся зі мною, а коли той відмовився, то у бій пішла важка артилерія. Розлючена матір почала обливати мене брудом перед всіма моїми родичами.
А коли хлопець сказав, що переїжджає зі мною в місто, то батьки звинуватили його в зраді, а винна у всьому буля я, мовляв, намовила єдиного сина проти найрідніших людей.
Пройшов деякий час і здавалося, що вони нарешті змирилися з цією ситуацією. Поки ми заощаджували на власне житло, то проживали у моїх батьків.
Коли Роман черговий раз повертався з-за кордону батьки відібрали у нього всі зароблені гроші. Вони аргументували це тим, що я, на відміну від них, марно витрачу все.
Мене образило таке ставлення, адже я у всьому собі відмовляла, щоб якомога більше грошей відкласти на квартиру.
Це змусила мене поставити Романа перед фактом: я подам на розлучення, якщо його батьки не припинять пхатися у наше життя.
Чоловік підтримав мене і практично перестав спілкуватися з ріднею. Мене тішить те, що зараз все владналося. Але з іншого боку, мені сумно, що Роман відрікся від батьків. Тим паче вони скоро стануть бабусею та дідусем.
Хочеться вірите в те, що вони по-іншому почнуть ставитися до мене і наші відносини налагодяться.
А як ви вважаєте, чи можуть свекри змінити своє ставлення?
