У нас з чоловіком народилася одна дочка. Вона була бажаною дитиною, тому ми раділи її появі. Звичайно, що ми намагалися забезпечити Світланку всім необхідним і ростили її в любові й турботі. Однак чоловік неодноразово попереджав, що моя надмірна увага до доньки колись вилізе боком. Він мав рацію. На жаль, я це зрозуміла надто пізно і вже після його смерті.
Ми хотіли, щоб Світлана стала лікарем. Однак після закінчення школи вона відмовилася далі вчитися. Казала, що ще рік подумає, а коли визначиться, то вступить у вищий навчальний заклад. Батько був проти. Він намагався достукатися до доньки, а я стала на її захист. Та пройшов рік і Світлана сказала, що навчання їй зовсім не потрібне. Вона краще піде кудись на роботу, щоб мати власні гроші.
Чоловік взяв її до себе на роботу. Пройшло кілька місяців і донька неочікувано повідомила, що виходить заміж, бо чекає дитину. Ми не знали, як на це реагувати, тим паче, що разом із нареченим вони вирішили жити у нашому домі. Чоловік дуже хвилювався через всі ці події, тому часто хворів.
Згодом у нас народилася онучка. Дідусь помер ще до першого її дня народження.Я ж перетворилася на прислугу для своєї доньки. Окрім того, що я ходила на роботу, я мала виконувати усі хатні обов’язки і готувати для її чоловіка. Тим часом вона сиділа з донькою.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Світлана народила вдруге, коли старшій стукнуло 4 рочки. Мої сподівання, що вона піде на роботу, звичайно, зруйнувалися. Турбот стало ще більше. Окрім побутових справ я ще регулярно навідувалася до своєї старенької матері, яка живе на околиці міста.
Зараз внучка пішла до школи, а Світлана досі сидить вдома з 5-річним сином. Поки вона спить я кожного ранку збираю онуку до школи, а зятя на роботу.
Одного разу я проспала, тому не встигла приготувати для нього сніданок. Йому довелося йти на роботу голодним. Світлана, прокинувшись, почала мені докоряти, мовляв, я безсовісна та байдужа, адже зовсім не жалію свою доньку, в якої маленька дитина.
Зять не скаржиться на стан речей, адже я забезпечую сім’ю продуктами, займаюся господарством і вожу передачки від мами.
Вона мені каже, щоб я переїжджала до неї. А я все ніяк не можу наважитися. Адже онуків шкода, пропадуть без мене. Нікому буде їм їсти приготувати. І до роботи мені недалеко. Зараз я часто згадую слова свого чоловіка. Справді, він мав рацію.
А на вашу думку, чи повинна матір допомагати своїм дорослим дітям?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
