– Я довго думала, як почати розмову про квартиру бабусі. І все ж вибрала невдалий момент. Не знаю, що мені тепер робити, – скаржиться 34-річна Оксана.
Жінка разом з чоловіком та шестирічним сином мешкає в орендованій квартирі. Дитина ходить в садок, а батьки на роботу. Після декрету Оксана знайшла хорошу вакансію неподалік від дому, щоб заробити якусь копійку і подбати про виховання сина.
Також жінка дбає про свою бабусю, яка буквально виростила її. Батьки займалися вихованням молодшого брата, а дочку відправляли до рідної няньки. Та і в садочок водила маленьку Оксану, і гралася з нею, і ходила на морозиво в парк, і читала казки.
Зараз старенькій виповнилося 79 років. Здоров’я погіршилося. Оксана винаймає квартиру неподалік, щоб мати змогу допомагати бабусі. Жінка купує продукти, необхідні медикаменти, готує і прибирає.
– Батьки зовсім не цікавляться старенькою, – розповідає Оксана. – Уся їхня увага сконцентрована на 28-річному синочку. Справді, йому потрібен постійний догляд!
Дочка не в теплих стосунках зі своїми батьками, адже вони не бачать нікого, окрім її брата. Оксану мама з татом завжди ставили на друге місце.
У чергову суботу жінка затіяла генеральне прибирання у квартирі бабусі. Коли навколо була чистота, а холодильник був заповнений їжею, вона наважилася на розмову, про яку давно думала.
– Бабусю, а ти не хочеш переписати свою квартиру на мене? Ми з чоловіком все життя тіснимося в орендованій, а купити власну немає змоги. Мої батьки точно віддадуть своє житло братові. Вони планують переїхати в однокімнатну квартиру, яку купили для Андрія, щоб він перебрався у їхню двокімнатну. Тим паче нещодавно наша власниця сказала, що з наступного місяця орендна плата буде вищою. Та переїжджати нам не вигідно, адже тут і до тебе близько, і садок сина неподалік.
– То ти за мною доглядаєш лише через нерухомість? – різко запитала стара.
– Ти ж знаєш, що це не так, – відповіла Оксана. – Я тебе щиро люблю.
– Тоді ця розмова немає сенсу. Я не збираюся ще йти на той світ, тому нічого оформляти не буду. А майно дістанеться моїй єдиній доньці, твоїй матері. Далі діліть так, як вважаєте за потрібне. Думаю, що не обділять тебе, адже для Андрія квартира вже є.
Потім розмова звернула в інше русло, але Оксані було прикро через рішення бабусі.
– Мені точно нічого не світить, якщо квартира все ж дістанеться матері, – сумує жінка. – А бабуся ще й буде думати, що я доглядаю за нею з корисливих цілей!
Коли я розповіла про цю ситуацію подрузі, то вона порадила перестати допомагати бабусі. Нехай відчує, як це без моєї допомоги. А коли буде дзвонити і питати, в чому річ, то сказати, що у неї є рідна донька, тому хай вона і приходить до неї.
А що б ви порадили жінці, яка опинилася в такій ситуації?
