Машина, блиснувши глянцевими сріблястими боками, заїхала на заправну станцію.
– Марійка! Маша, прокинься, не чуєш чи що?! – чоловік тряс Марію, яка заснула на задньому сидінні – вона працювала сьогодні в нічну зміну.
– Що таке? – вона злякано озирнулась навколо, – Уже приїхали, так швидко?
– Ні, ще не приїхали. Ти це, грошей дай мені, машину заправити треба.
Зовсім не здивувавшись відсутності у чоловіка грошей, Маша потягнулася до червоної сумочки, витягла з неї потертий гаманець і простягнула чоловікові 500 гривень.
– О спасибі, – сказав чоловік і вийшов з автомобіля.
Марія загорнулася в дорожній плед і зібралася спати далі – до міста було ще далеко.
Чоловік повернувся з пачкою сигарет.
– Машо, ти спиш чи що досі! Я тебе взяв з собою як співрозмовника, а ти мовчиш всю дорогу! Вставай давай!
– Олексію, я втомилася після нічної зміни. Дай мені виспатися! – Маша поворушила набряклими ступнями – 12 годин на ногах не пройшли для них даром.
Маша працювала кухарем у місцевому ресторанчику. Додому приходила під ранок, чим заслужила ненависть і недовіру з боку свекрухи Клавдії Дмитрівни.
– Що за жінка така, ні сорому ні совісті! – примовляла вона, поїдаючи триповерховий бутерброд з чорною ікрою, купленою турботливою Машею, – Сусідки вже пальцем на тебе показують – у Олексія дружина гуляща, всю ніч десь танцює, додому приходить під ранок і відсипається. Інші дружини в пристойному товаристві сидять та борщі варять, не те що твоя ледащо …
Такі розмови не проходили даром для Маші – Олексій влаштовував їй показові істерики з криками «Набридло все, люди сміються! Розлучаюся з тобою!». Сам він мав легку роботу вчителя трудового навчання – 2 рази в тиждень, надівши чистий, випрасуваний ледачою Машею бездоганний костюм, він вирушав на роботу, де проводив 6 уроків поспіль для старшокласників. Додому приходив під вечір з баночкою пива, лягав на диван і вимагав зробити йому масаж:
– Втомився сильно, ти не уявляєш, які ці діти тупі і безглузді! – скаржився він дружині, – Ой спасибі, може, ти і вечерю мені сюди принесеш?
Марія носилася з кухні в спальню і назад: приносила чоловікові вечерю, наспіх приготовлену нею годину тому, робила масаж, гладила по голові як маленького – Олексій це дуже любив. Потім збиралася і йшла на роботу в нічну зміну, намагаючись не помічати презирливого погляду свекрухи. Йшла, щоб в черговий раз прийти під ранок і наштовхнутися на скандал з криками «Розлучення! Збирай речі і йди!» Останнім часом такі скандали повторювалися кожен день …
Маша вийшла із задушливого цеху на повітря і втомлено притулилася спиною до вхідних дверей. Дихалося легко – здається, вночі пройшов дощик. На сході вже світився світанок, а в приватному секторі неподалік звідси вже перегукувалися перші півні. Треба йти додому, чоловік напевно скоро прокинеться, треба встигнути приготувати йому сніданок.
– Маша, дуй в цех, там тебе шукають! – напарниця Світлана, розчервоніла від довгого стояння біля жаркої печі, висунулася на вулицю.
– Хто шукає? – здивувалася Маша.
– Не знаю, якийсь солідний дядечко, – заторохтіла Світлана, – Пройшов в цех без дозволу і питає, хто приготував яблучний штрудель. Ну я і сказала, що ти … “
Повна поганих передчуттів, Маша увійшла в приміщення і побачила біля цеху найвищого чоловіка в білій сорочці. «Солідний дядечко» виявився вельми представницьким чоловіком, добре одягненим, з бездоганними манерами і тихим голосом.
– Доброго дня! Якщо штрудель не сподобався, Ви можете залишити свій відгук в книзі скарг, і адміністрація обов’язково …
– Ні, ні, що Ви! – злякано перебив її незнайомець, – Такого дивовижного штруделя я не їв вже багато років – з тих самих пір, як не стало людини, яка вміла б його так готувати … Я прийшов висловити свою подяку Вашим кулінарним вмінням. Я – власник ресторану, ось моя візитка, і якщо коли-небудь Вам знадобиться робота, я готовий прийняти Вас на будь-яких умовах.
Він говорив ще щось, але Маша вже не вслухалася в його слова. Для неї було повною несподіванкою те, що незнайомий чоловік прийшов сказати їй, що у неї чудово виходить готувати, подякував їй і навіть запросив до себе на роботу. Від чоловіка вона ніколи не чула слів подяки – тільки критику. Олексій критикував її за все – за манеру одягатися, за коротке волосся, за ніс ґудзиком, за їжу, прибирання.
У пам’яті спливли образливі слова: “Нікчема, ти навіть чашку помити після себе не можеш! Подивися на мене, мені 32 роки, і я вмію все: робити меблі, лагодити проводку, робити всю жіночу роботу … Я вартую трьох таких як ти ! А що вмієш ти в свої 30? Чого ти добилася в цьому житті?
Додому вона прийшла в похмурому настрої і з важким серцем. Пройшла в спальню – Олексій міцно спав, підклавши долоню під щоку. Вона з шумом відчинила дверцята шафи. Чоловік потягнувся і відкрив очі:
– О, вже прийшла! Приготуй сніданок, мені сьогодні на роботу.
Маша мовчки перебирала вішалки з одягом, немов очікуючи чогось ще …
-Так, мама вчора після твого відходу дуже плакала і говорила, що не таке життя для мене хотіла. Я тут подумав, вона має рацію. Ти далека від ідеальної дружини. Коли ти зможеш зібрати свої речі?
– Зараз! – сказала вона, посміхнувшись.
Вона пішла з дому з однією маленькою дорожньою сумкою, залишивши все куплене нею чоловікові і свекрусі. Пішла в орендовану квартиру і продовжувала працювати на колишньому місці – вона любила готувати, у неї це чудово виходило. Через рік вона відкрила в місті власний ресторан, а ще через рік – мережу кондитерських з чудовими тістечками, тортами, цукерками ручної роботи і звичайно – штруделем. Чому? Тому що вона нарешті повірила в себе і в свої сили – а для жінки цього достатньо, щоб перевернути світ.
До слова, колишній чоловік як і раніше працює на тому ж місці. Я бачила його на днях – з червоними очима і опухлим обличчям людини, яка регулярно випиває. Він як і раніше впевнений у своїй привабливості і в тому, що він «вартий трьох таких як вона», просто життя до нього несправедливе, і до того ж хорошій людині завжди посилається багато випробувань …
Після зустрічі з ним я завжди відчуваю вселенську тугу, навіяну його промовами, тому йду в найкращу кондитерську і вибираю смачний еклер і чашку кави. Маша, сяюча і щаслива, сидить навпроти. До слова, вона незаміжня і, за її словами, більше «в цю каторгу» не збирається. А ви все говорите, що жінку змінює любов …
Як ви вважаєте, чому жінка так довго терпіла знущання чоловіка та свекрухи?
