Олена дуже любила свого чоловіка. Душі в ньому не чаяла. Всі заздрили їхньому коханню.
Жінці в примусовому порядку сказали їхати у відрядження на цілий місяць. Такий довгий період розлуки був дуже важкий для пари. Та вибору не було, роботу Олені втрачати не хотілось.
Їй вдалось вирватись раніше на три дні, ніж планувалось. Вона хотіла зробити сюрприз чоловіку і не сказала, що приїде швидше.
На крилах кохання бігла до під’їзду, тягнучи за собою важелезну валізу.
Та її перестріла Марія Іванівна, сусідка.
– Оленко, ти так не спіши. Скажу тобі дещо.. Щоб ти в стресі сама не дізналась.. Олега твого я бачила вчора з якоюсь дівчиною. Стояли цілувались, обіймались.. Та ти не дій зопалу, провітрись, подумай..
Олена уже не слухала сусідки, неслась сходами на 3 поверх. Як таке могло статись?
Підіймала свою валізу, мов пір’їнку.
Водночас і боялась, і хотіла зайти у квартиру.
Двері відчинені, на вішаку жіноче пальто, взуття.
Злість закипала всередині жінки. Вона була готова роздерти розлучницю. Ввірвалась у кімнату і побачила там чоловіка, який обіймав дівчину. Він посміхався до неї. Всі мовчали. Не знали, що сказати.
Аж ось ззаду на талію Олени сковзнула рука.. Олега?
От дідько! Як вона могла забути про Сашка? В Олега був брат-близнюк. Вони жили у різних містах, бачились рідко, але були у хороших відносинах.
Їй і в голову не могло прийти, що сусідка говорила за Сашка.
Олена розізлилась тепер уже на себе: як вона могла подумати, що Олег їй зраджує?
– Кохана..А чому ти не попередила, що скорше будеш? Я б забрав тебе і вокзалу.. Тут от Сашко приїхав нас із дівчиною своєю познайомити.
Олена почала обіймати чоловіка, а потім знайомитись із дівчиною Сашка. Не стала пояснювати, чому так увірвалась до квартири. Але з того моменту словам сусідки-пліткарки вже не вірила.
А що б ви подумали на місці Олени?
