Оля гарно відпочила на Балі й не хотіла повертатися додому. Бо там на неї чекав її чоловік, а на відпочинку залишився коханець. Такий гарний, засмаглий, багатий чоловік. Вони познайомилися в кафешці, що була біля його будинку й у них закрутився роман.
Тут Оля вже підійшла до будинку і набрала своєму чоловікові, його звали Саша. Він вийшов з посмішкою зустріти її, а вона поглянула на нього і скривилася.
«Як я могла всі двадцять років жити з цим опудалом? Усе пізнається в порівнянні, правду говорять», – подумала про себе Оля.
– Який я радий тебе бачити, – обійняв дружину чоловік.
– А я тебе не дуже, якщо чесно. Міг би й з вокзалу мене зустріти, квіти подарувати, – накричала Оля.
– Але ж ти не дозволяєш мені сідати за кермо… – розгублено відповів Саша.
Вони піднялися до квартири й Оля знову приказним тоном попросила Сашу приготувати чаю. Бо вона заморилася з дороги. І тут її нерви здали остаточно, почалося жахливе звинувачення… Жінка висказала все, що про нього думає, який він бідний і нещасний в її очах, що вона скільки років його терпіла і найголовніше:
– Ти у своєму житті нічого сам не досяг, у тебе розуму як у курки, ти поглянь на себе! – нарікала Оля.
– Але ж я заробляю хороші гроші й ми з тобою ні в чому собі не відмовляємо. Я все завжди робив сам і тобі допомагав.
– За тебе все робив мій тато і це він платить тобі гроші, хто б ти був такий без нього? Правильно, ніхто! – кричала дружина. – Я подаю на розлучення і їду від тебе, туди звідки повернулася! Це крапка!
Саша залишився сам вдома, а Оля поїхала до свого коханця. Перші пів року все було добре, вони жили душа в душу, а потім ця пристрасть геть пропала. Вони витратили усі заощаджені гроші, продали машину і ті гроші теж прогуляли. Оля просила тата, аби він надсилав їй кошти. Але це була лише одноразова акція. Татові вже сімдесят п’ять років і свій обов’язок перед дитиною він виконав, зараз лишилася тільки пенсія.
Оля була розгублена і не знала, що робити, а її коханець зовсім вигнав її з дому. У неї навіть не було грошей на квиток додому. І тато останній раз вислав їй певну суму грошей.
Жінка засмучена поверталася додому і побачила на дворі свого колишнього чоловіка Сашу. Як не дивно, кинулася йому в обійми і сказала, що дуже за ним сумувала. Батько ще тоді дорікав її, що вона кинула такого розумного, талановитого, працьовитого чоловіка. Він дійсно всього досяг сам. І зараз отримав підвищення і зарплата відповідно більша. А через деякий час взагалі займе місце тата Олі. Бо Саша дуже дотепний в таких справах і зможе якісно виконувати роботу. Оля це все знала і розуміла, якою великої помилки допустилася!
Вони піднялися до квартири, зайшли й чоловік сказав:
– Присядь. Я зараз приготую чай з бутербродами.
– Я сама! Мені хочеться це зробити, відповіла Оля і пішла на кухню, дивуючись, що все залишилось на тих же місцях, як і до її переїзду…
А ви б пробачили дружині на місці Саші?
Напишіть нам у коментарях у Facebook!
