Кожній людині хоча б раз у житті розбивали серце. Всі ми знаємо, що це нестерпно боляче. Складається враження, ніби твій світ розвалився немов солом’яний будиночок із казки про трьох поросят. Як тепер жити? Як захищатися від поривів вітру холодними зимовими ночами? Здається, що світанок вже ніколи не настане, але всередині, ви знаєте, що це не так.
Але ти все ще живий, сидиш на своєму улюбленому дивані та намагаєшся зібрати себе до купи. Це говорить про те, що ти досі живий. Скільки часу минуло з моменту вашого розриву? Тиждень? Місяць? Рік? Чи можливо, вам здається, що минуло вже достатньо часу, аби забути про це?
А голоси в голові продовжують нагадувати вам про минуле? Вони дуже хитро та тонко просувають свої токсичні щупальця й змушують вас прокручувати цю ситуацію знову й знову. Та ви повинні зрозуміти, що рано чи пізно вашим демонам набридне це робити. Вони затихнуть й тоді ви зможете по-справжньому відпустити ситуацію та просто йти до свого світлого майбутнього.
Продовжуйте чекати. Чекайте до тих пір, поки всі ці демони не перестануть нашіптувати вам. Прийде той день, коли вони втомляться говорити. Вони здадуться і будуть просто дивитися, як ви з разу в раз робите вибір на користь того, щоб продовжувати жити.
Відпустити – не означає просто забути та не згадувати. Ви ніколи не забудете своє минуле. Проте коли відпустите, то зможете згадувати його не зі сльозами на очах, а зі щирою посмішкою та вдячністю.
Відпустити – значить, нарешті, побачити крила за своєю спиною. Крила, які були у вас навіть в той момент, коли життя вирішила впустити вас особою в бруд. Тоді ви усвідомлюєте, що ваші колишні падіння потрібні були для того, щоб ви могли знову злетіти
Я ви вже відпустили?
