«Ось тепер ми з тобою хоч комусь будемо потрібні». Пішли обидва, кульгаючи, до зупинки автобуса. Минуло два роки, майже забула вона цю історію

Подруга розповіла історію. Працює ветеринаром. У неї в заміському будинку постійно три лайки, так вона ще весь час прилаштовує відмовників. Це собаки, від яких з якихось причин відмовилися господарі. Так ось, історія саме про таку собаку.

Господарі не встежили, ранка на лапі пса сильно загноїлась, скінчилося все ампутацією нижньої частини ноги. Господарі відмовилися забирати, лікування оплатили, але сказали:

– «Каліка нам не потрібен, присипляйте».

Їй стало шкода доходягу, взяла до себе на деякий час, вирішила, що зможе як-небудь прилаштувати.

Пів року він у неї жив, за цей час вона прилаштувала трьох або чотирьох інших відмовників. На півночі сентименти не дуже полюбляють, собака не тільки друг, а ще партнер і помічник. А кому потрібен каліка? Сторож з нього ніякий, ласкавий занадто – всім довіряє, а мисливець тепер вже точно з нього так собі.

Коли вже вирішила, що не заберуть тепер пса ніколи, його взяли! Приїхав по оголошенню похмурий хлопчина, на півобличчя опік страшний, на одну ногу сильно кульгає, подивився на собак і ткнув пальцем в каліку:

«Ось цей мій буде».

Усміхнувся сумно, коли пес ткнувся носом йому в коліна, почухав за вухом:

«Ось тепер ми з тобою хоч комусь будемо потрібні».

Пішли обидва, кульгаючи, до зупинки автобуса. Минуло два роки, майже забула вона цю історію.

Але ось зовсім недавно зустріла в парку цього хлопця з коляскою і малюком, а навколо них радісно бігав, як заведений такий знайомий пес з саморобним протезом на нозі.

Ви б хотіли взяти собі тварину з притулку?

Ira
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector