Дівчина, яка звикла бути одна, відрізняється від всіх інших дівчат, з якими ви коли-небудь зустрічалися. Це практично гарантовано. Вона з твердим характером і збудовані нею стіни будуть найвищими.
Тому що, дуже довго вони були тільки цим: її стінами.
Вони частина світу, збудованого нею, і хоча вони є одним з методів захисту, вони також і джерело її ідентичності. Це вони обороняють місце, яке вона створила, життя, яке вона побудувала, світ, який належить тільки їй і нікому іншому. Вони захищають її, підтримують її й оберігають її від зла.
Тому знайти місце для когось ще буде дуже важко для неї, це буде справжньою проблемою.
Можливо, що дівчина яка привикла жити сама, може вам сказати, що “Не потребує вас” або “Я можу зробити це сама”.
Вона й справді все може вирішити самостійно, вам не потрібно про це турбуватися.
Знай, те, що вона, ймовірно, не потребує тебе у вирішенні своїх справ, не означає, що вона не хоче бути поруч.
Так, вона привикла бути одною і йти по життю поодинці, але вона не проти насолоджуватися твоєю компанією.
Дивіться, правда полягає в тому, що через деякий час самотність стає вашим комфортом, стає вашим безпечним простором. Ця самотність згодом стає привичкою, звичною для вас.
Тому, коли хтось приходить і струшує цей світ і це самотність, виникає якийсь дисонанс.
Це потрясіння не тільки її світу, а і її рутини, того, що вона знає.
Тому перший час буде певне коригування поведінки. Можливі деякі припливи й відливи, деякі зближення і віддалення. Буде деякий страх, тому, що вона буде коливатися, чи пустити вас у свій світ, дозволити вам перебудувати ці стіни, щоб запросити вас в життя, яка раніше було тільки її.
Але тут також буде присутній і страх, що якщо вона пустить вас, дійсно довіриться вам, то, можливо, їй перестане бути комфортно самій і почне бути комфортно тільки з вами.
І, звичайно, тут присутній внутрішній страх отримання відчуття комфорту з іншою людиною, адже:
«Що робити, якщо він піде?»
Коли ви любите дівчину, яка звикла жити сама, ви закохані в дівчину, яка боїться ймовірності коли-небудь знову вчитися жити заново. Скажіть: «Будь ласка, впусти мене», коли вона говорить: «Будь ласка, не йди».
Є певна легкість в тому, щоб бути самою, як тільки ви звикнете до цього, але подібне звикання часто є важкою битвою, неймовірно важким шляхом і її дійсно лякає можливість пройти через це знову.
Постарайтеся бути готовими перебудувати стіни, побудовані нею навколо себе, і будьте готові ніколи не турбуватися про те, що відбувається поза їхніми межами.
Тому що, коли ви доб’єтеся її, вона буде готова ніколи не відпускати вас.
А ви погоджуєтеся з написаним?
