Ось за цими правилами треба жити. Коли я виходила заміж, мама мені сказала: «Батьківський дім – твій дім. Але я хочу, щоб ти знала: повернутися сюди з речами ти зможеш один раз»

Життєво і розумно. Ось за цими правилами треба жити. Коли я тільки виходила заміж, мама мені сказала:

«Батьківський дім – твій дім. Але я хочу, щоб ти знала: повернутися сюди з речами ти зможеш один раз. Ви будете сваритися, сперечатися, можливо – серйозно і сильно. Але повернутися «до мами» ти зможеш один раз – назавжди. Бігати туди-сюди – не варіант. Тому щоразу, коли тобі захочеться закричати: «Я від тебе йду» – пам’ятай: ти йдеш назавжди. Якщо ти до цього не готова – ти не готова до шлюбу. Тоді це звучало жорстко, але через роки я можу сказати, що це дуже правильна порада. Не можна піддаватися спокусі втекти. Проблему треба вирішувати з тим, з ким вона виникла, тобто з чоловіком.

Другий момент: проблему треба вирішувати. Тобто говорити, обговорювати, аргументувати. Але ні в якому разі не додумувати за партнера. «Ти так на мене подивився, що я відразу все зрозуміла» – ні, так не можна. Тільки розмовами, іноді довгими і важкими, але все промовляти, не сподіваючись, що партнер «сам повинен розуміти» або «ну це ж очевидно». Говорити, що саме не сподобалося, що викликало роздратування, як можна було вчинити інакше, ніж незадоволений партнер – конкретно, по пунктах, і по кожному пункту – як це можна поліпшити або виправити. Не намагатися вгадати, не застосовувати для себе досвід подружки, сценарії з фільмів або ще якісь дурниці. Тільки говорити і слухати. Друге важливіше.

Третій момент: ми рівні в усьому, і в кожній ситуації ми обговорюємо свої дії як рівнозначні партнери.

Четверте: немає чоловічих і жіночих сфер відповідальності. Немає чоловічих і жіночих обов’язків. Хто в силах, кому важливо – той і робить. У пріоритеті – якість. Тобто хто краще миє посуд – той і миє, хто краще прасує одяг – той прасує, хто краще заробляє гроші – той заробляє гроші.

П’яте: не виносити сміття з хати. Звучить старомодно, але працює. До тих пір, поки не прийнято рішення «ми розлучаємося, роз’їжджаємося» – всі проблеми залишаються вдома. Ні мамі. ні подрузі, ні, боронь боже, підписникам (благо, 17 років тому їх не було). Ніколи і нікому не говорити «мій чоловік мудак», навіть якщо в поточний момент ти так думаєш. Тому що ти охолонеш, ви помиритеся, а оточення буде думати, що він мудак (якщо вони на твоєму боці) або що ти живеш з мудаком (якщо вони типу об’єктивні), або що ти обманула святого чоловіка (якщо вони на його стороні). Ніколи нікому не треба на чоловіка не скаржитися. Ну, крім лікаря, якщо до того дійшло.

Шосте. Гроші в сім’ї спільні. Усі. Зовсім всі. Неважливо, хто їх заробив. Вони сімейні. Великі витрати узгоджуються, дрібні – на розсуд сторін. Але ніхто і ніколи не може сказати «грошей не дам» або запитати «куди гроші подів». Я не беру тут ситуацію, коли у одного з партнерів залежність, на яку він готовий витратити все, це патологія, вона поза дискурсом. У всіх інших ситуаціях гроші завжди спільні.

Сьоме. Усі конфліктні, спірні ситуації з’ясовуються на місці. Відразу. Без пережовування, обмірковування тижнями, накопичення. Як стало некомфортно, прикро, ревниво, самотньо, недооцінено – відкрий рот і скажи.

Восьме. Не маніпулювати. Ніколи не робити нічого в розрахунку на. Не виступати напоказ. Не плести інтриг. «Здогадайся, що я хочу на день народження» – ні, ніколи. Прямота, щирість, «Подаруй мені букет з 13 гвоздик завтра». «Я хочу в подарунок новий піджак і гаманець». Чим простіше – тим краще. «Я поїду до подруги, повернуся під ранок». «У мене корпоратив, буду співати в караоке, можливо, заночую у Васі». Без хитрощів, без викрутасів, без загадки.

Дев’яте, що випливає з восьмого. Довіряти. Якщо я хворію, я знаю, що можу попросити допомоги. І буду обтирати тіло хворого чоловіка від поту, якщо це потрібно. Я не приховую, якщо мені, не дай бог, доведеться видалити матку. Або у мене буде рак, боронь Боже. І якщо з ним щось таке не дай боже трапиться. Ми разом і в радості, і в горі. Він знає, що я голю ноги, а я знаю, де у нього прищі.

Ну і десяте, для рівного рахунку. Завжди знати і пам’ятати, що завтра все може змінитися. Ніколи не покладатися на людину повністю, не доручати їй своє життя. Завжди думати, що ти будеш робити, якщо завтра його не стане. Завжди пам’ятати, що тебе завтра може не стати. Неважливо, з яких причин: цегла на голову, хвороба, інша людина, раптова еміграція, не має значення. Ти в будь-яку секунду можеш залишитися одна, і ти повинна будувати життя так, щоб крім партнера в ньому щось було. Не втрачати друзів, не замикатися на чоловіку, не залежати фінансово,не делегувати нічого повністю. Завжди пам’ятати, що ти – сама по собі людина, яка з доброї волі живе з цією людиною в шлюбі. А він сам по собі людина, яка живе в шлюбі з тобою не менш добровільно.

Ви згодні з цими правилами ідеального шлюбу?

Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector