Психологи стверджують, що існують певні критерії, за якими визначають, що має вміти робити дитина в своєму віці.
Без нагадувань дитина має дбати про гігієну свого тіла, чистоту та порядок в своєму куточку, прибирати там, готувати собі просту їжу, орієнтуватись в околицях будинку тощо.
Життєві правила, які мають прищепити батьки:
1. Не боятися конфліктів
Дітям страшно правильно тримати межу в конфліктах. Хтось кидається на свого співрозмовника і лупцює його, а хтось тихенько сидить і боїться щось відповісти. Переважно дітей вчать, що вчитель краще знає, старший краще вміє, а ти малий і вчись у них. Але хіба вчитель не може поводитись неналежним чином? Чи старший друг не може образити?
Саме тому треба вчити дитину вміти протистояти в конфліктах. Якщо виникає несправедливість, то себе треба вміти захищати. Треба вчити цього дитину, показуючи приклад і наводячи їх ще додатково. Наприклад, якщо хтось ображає дитину за те, що та забруднилась, нехай скаже: “Таке могло трапитись з кожним, це випадковість і варто лише переодягнутись”. Чим більше ситуацій конфліктних ви обговорюєте — тим легше потім буде дитині.
2. Помилки як життєвий досвід
Дитина має знати: «Не помиляється тільки той, хто нічого не робить». Робити помилки — це так само нормально, як і не робити їх. Навчання в тому і полягає, щоб на основі досвіду зрозуміти, що було правильно, а що ні. Головне — не зупинятись на цьому, не зациклюватись на невдачах, а продовжувати йти вперед, до нових звершень.
Батьки мають не показувати на помилки, а показати, як їх можна виправити, підтримувати дитину і пояснювати, що це нормально.
3. Навчитися заперечувати
Говорити “НІ” досі не може величезна кількість людей! А це дуже впливає на життя людини, адже, особливо в підлітковому віці, коли в колі спілкування вашої дитини з’являються недобросовісні ровесники, які намагаються погано впливати на дитину, є великі ризики. Дитина добре має вміти розуміти, що добре, а що погано, щоб прийняти правильне рішення, в якому інколи треба просто сказати “НІ”.
Але дитина має знати, що на її відмову нічого поганого не станеться, ніхто не перестане її любити чи цінувати. Це її вибір, який ніяк не вплине на стосунки з батьками.
4. Правильно сприймати критику
Батьки мають навчити дитину, що всі люди різні і в кожного своє норми. Якщо дитині хтось робить зауваження чи каже, що ось так може бути краще, то це не означає, що та людина погана чи бажає зла. Просто інколи хтось хоче допомогти, та й справжні друзі — не ті, що будуть тільки хвалити, а ті, що говорять правду.
Звісно, дитина має й розрізняти об’єктивну критику з образами, адже критика має бути аргументованою, а сприймати як належне образливі судження не потрібно.
5. Вміти довести свою думку
Батьки мають показати дитині, що їхня думка важлива. Якщо дитина в ній переконана чи хоче донести до когось якусь істину, або ж її просто не так зрозуміли, то не варто опускати руки. Потрібно вміти спокійно пояснити свою думку, в разі потреби довести її. Важливо її аргументувати спокійним тоном і тоді все буде добре.
6. Виконувати нескладні алгоритми
Дитина має вміти діяти — це їй допоможе в майбутньому. Почніть вчити дитину цьому з малого: поскладати одяг, прибрати посуд, розвісити білизну тощо. Згодом робіть рівень складнішим, так дитина в майбутньому ніколи не розгубиться і завжди знатиме, як це — існувати в побуті.
7. Домовлятися з однолітками
На жаль чи на щастя, але батьки не можуть бути постійно з дитиною і захищати її від всього і всіх. Дитина має вміти комунікувати з потенційними друзями, ввічливо попросити іграшку чи позичити свою. Вона має пропонувати способи примирення чи вирішення конфлікту. Дитина має вміти працювати в команді.
Як вважаєте, яка з цих порад найголовніша?
