Нещодавно мені виповнилося 29 років, а моїй дружині зараз всього 20. Вона ще вчиться в університеті, тому фінансове забезпечення сім’ї на мені. Два роки поки ми одружені я стараюся зі всіх сил, щоб забезпечити нас усім необхідним. Та догодити все одно не можу.
Я не люблю свою тещу й тестя. На мою думку, вони негідні люди. Спочатку між нами були нормальні стосунки. Ми навіть разом купили машину, щоб займатися спільною справою. Якщо спочатку все було гаразд, то згодом почалися труднощі.
Батькам дружини навіть не виповнилося 50 років, але вони обоє тривалий час ніде не працюють. Живуть моїм коштом і з розрахунком на пенсію бабусі. Тесть сам навіть не зміг поміняти розетку у власній квартирі. Всі чекали поки я повернуся із заробітків. Мені не важко допомогти, але ситуація дійсно абсурдна.
Виходить, що мені доводиться забезпечувати не лише свою дружину, але й її рідних. Хоча у мене є власна мама, яка також потребує допомоги. Тим паче вона живе сама.
На час великодніх свят я повернувся з-за кордону додому. Тесть одразу звернувся до мене із сотнею прохань: то 500 гривень потрібно позичити, то у сусіднє село відвезти, то електричний чайник відремонтувати.
Теща також не барилася. Вона сказала, що їй потрібно поїхати на закупку продуктів, щоб накритим святковий стіл. Хто за це мав розплатитися? Звичайно, що я. З одного боку, мені не шкода для рідних, а з іншого, напружує те, що все на мені.
Зрештою, я не витримав. Коли мама дружини вкотре попросила мене оплатити їй покупку нового взуття та плаття, я відмовив. Теща образилася на мене, адже вона не очікувала такого повороту подій. Вона назвала мене жалібним і невдячним.
Того ж вечора батьки телефонували до дружини і намагалися переконати її в тому, що такий чоловік їй не потрібен. Хоча, мабуть, це зять, який не готовий оплачувати чуже прожиття, їх не влаштовує.
Тепер я хвилююся, що під впливом батьків дружина вирішить подати на розлучення. Прикро, якщо наш шлюб розпадеться через меркантильну тещу й тестя.
А на чиєму ви боці в цій ситуації?
