Поки я була на роботі мій телефон розривався від дзвінків. Цікаво, що сталося такого термінового? Під час обіду було вже 15 пропущених. Вирішила передзвонити. Слухавку підняли моментально.
– Привіт! Вас турбує Максим. Я б хотів, щоб ви поговорили зі своїм чоловіком. Скажіть йому нехай більше не з’являється до моєї дружини. Хіба він не розуміє, що в неї є сім’я? Я вже осоромився на ціле село. Більше терпіти приниження не буду!
– Зачекайте, ви точно туди телефонуєте? – перепитала я.
– Точно. Я довго шукав ваші контакти. Сподіваюся, що ми домовилися. Не розумію, як ви дозволяєте чоловікові крутити романи на стороні.
З мене вистачило і я поклала слухавку. У голові крутилася сотня думок. Я не могла повірити, що мій чоловік мені зраджує. І взагалі, хто цей Максим і навіщо він мене дзвонив. До кінця робочого дня я дійшла висновку, що незнайомець просто хоче зберегти свій шлюб.
Наступного дня я заспокоїлася і вирішила подзвонити до Максима, щоб ще раз поговорити.
– Добрий день. Вибачте, що турбую, але мені важливо знати, чому ви звинувачуєте мого Олега в зраді?
– Доброго дня. Вони співробітники і всі два тижні, поки ваш чоловік на вахті, він розважається з моєю дружиною. Про це вже всі знають.
Я знову не витримала і вибила. З голови до ніг я вкрилася холодним потом. Мені не вірилося, що це правда. Увесь день я ходила, немов в тумані. Довелося залишити дітей з бабусею, щоб побути наодинці зі своїми думками.
Через тиждень чоловік повернувся з відрядження. Я довго думала, як з ним поговорити.
– Можливо, ти хочеш мені щось сказати? – я дала йому шанс.
– Що ти маєш на увазі? – не зрозумів він.
– Твою зраду.
– Яку це? Я два тижні провів на роботі і дуже втомився.
– Мені повідомили, що ти ходиш наліво. Це правда?
– Виходить, що ти радше повіриш чужим людям, ніж власному чоловікові. Поясни, що сталося?
– Значить ти не зраджував і це все наклепи?
– Хіба в мене є час на якісь розваги? Я так багато працюю і виснажуюся, що крім відпочинку більше нічого не хочеться. Не так я собі уявляв візит додому.
Після цієї розмови ображений чоловік мовчки пішов спати. Я відчувала свою провину. Справді, чому я вірю словам чужої людини? Вирішила першою піти на примирення. Для цього приготувала романтичну вечерю і вдягнула красиву сукню. Та коли чоловік знову поїхав на роботу, Максим почав дзвонити ще частіше. Я ігнорувала виклики. Згодом мені прийшло повідомлення, де було сказано, що це все не вигадки.
Цього разу свої слова незнайомець підтвердив фотографіями. Я не могла повірити, що мій чоловік так вчинив зі мною. Яка ж я дурепа. Того ж дня я взяла відпуск і поїхала з дітьми на тиждень до батьків.
Через деякий час я нарешті заспокоїлася і поверталася до здорового глузду. У памяті спливали різноманітні моменти, які давно мали стати тривожними дзвіночками. Однак я не помічала, ні дзвінків посеред ночі, ні паролів на телефоні, ні дивної поведінки чоловіка. Він скористався мною і моєю довірою. Свекруха намагалася переконати мене повернутися, але я вирішила, зо між нами все скінчено. Зрештою, чоловік схоже навіть не збирається вибачатися.
Чи правильно відреагувала жінка на таку ситуацію?
