Після смерті моєї рідної бабусі, у спадок перейшла її квартира, в якій вона прожила все життя. Якось так склалось, що у мене хороші стосунки з батьками чоловіка, вони мене розуміють та у всьому підтримують ще з першого дня, тому ми живемо з ними, адже це ні в кого не викликає дискомфорту.
Ми довго думали, що ж робити з бабусиною квартирою, адже нам вигідніше зробити ремонт і здавати її в оренду, щоб отримувати додаткові гроші. Прийняли спільне рішення і почали власноруч робити ремонт. Квартира невелика, однокімнатна, тому нам це здалось під силу: пофарбували стіни, замінили сантехніку, доставили необхідні меблі. Звісно, ми зекономили на роботі, але й самі матеріали нам обійшлись в добру копійчину.
Не встигли ми виставити оголошення, як телефонує мені мама. Вона була схвильована і сказала, що її двоюрідна сестра пішла від свого чоловіка і залишилась без даху над головою. Мама попросила, щоб я її прихистила, за символічні гроші. Я не знала, як правильно вчинити. З одного боку, мені дуже шкода тітку і це моя родина, але з іншого боку, ми з чоловіком самі живемо усі на купі, вирішили здавати в оренду, щоб заробити на більшу квартиру.
Моя мама казала, що ми остання надія для неї та дітей, адже більше не має на кого спертись. Але що на все це скаже мій чоловік? Навіть боюсь уявити…Ми вклали всі гроші в ремонт, а якщо там буде жити тітка, то він нам навіть не відкупиться, вже не говорячи про додатковий заробіток. Надіятись на те, що тітонька швидко вирішить свою ситуацію безглуздо, адже вона мама трьох маленьких дітей і працювати може лише кілька годин на день. Виходить, що ми будемо далі жити усі разом, та ще й нічого не заробляти.
Що сказати тітці та як правильно вчинити?
